Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U001073, 0110U005282 , Науково-дослідна робота Назва роботи Просторово-часова організація біорізноманіття та фактори ризику стійкості основних типів екосистем України та суміжних територій Назва етапу роботи Керівник роботи Ємельянов Ігор Георгійович, Дата реєстрації 16-01-2015 Організація виконавець Національний науково-природничий музей НАН України Опис етапу З'ясовані головні аспекти мінливості в просторі і/або в часі окремих груп безхребетних і хребетних тварин, які формують різноманіття певних типів екосистем України. Аналіз зоологічних колекцій показав фауністичні угруповання в їх динаміці і виявив особливості просторово-часової організації біорізноманіття та рівень впливу антропогенних факторів: гідрологічного режиму річок, меліоративних заходів, гідробудівництва тощо на представників різних видів тварин; розглянуто питання поширення видів-вселенців, роль яких, як фактору ризику стійкості основних типів екосистем неоднозначна. З'ясовано, що сучасний стан розповсюдження черевоногих молюсків з родин Viviparidae, Planorbidae, Lymnaeidae у водних екосистемах України в значній мірі зумовлений їх просторовим і часовим різноманіттям в попередні роки. Показано які з представників цих родин доцільніше використовувати для моніторингу факторів ризику стійкості водних екосистем в певних фізико-географічних зонах України. Особливу увагу було приділено використанню колекцій земноводних для з'ясування специфіки просторово-часової організації біорізноманіття та оцінки факторів ризику стійкості основних типів екосистем України (на прикладі Криму). При оцінці факторів ризику стійкості екосистем передгірських і гірських регіонів слід залучати тритона Кареліна і райку східну, а екосистем рівнинних територій - землянку Палласа і, можливо, зелену ропуху. Показано, що вирубання старих листяних та змішаних лісів, обробка лісових культур пестицидами, широкомасштабне застосування монокультури сосни, сучасний тип забудови впливають на чисельність та розповсюдження модельних видів сов (Bubo bubo, Tuto alba, Asio otus, Asio flammeus, Strix aluco, Otus scops, Athene noctua). Встановлено, що загрожуючим фактором для популяції совки (Otus scops) є наявність природного ворога - вухатої сови Asio otus, яка витіснила совку з її гніздових біотопів. Збільшення чисельності популяцій певних видів сов спостерігалося в роки підйому чисельності головних кормових об'єктів (мишовидних гризунів). Проведена комплексна оцінка параметрів популяційної структури найвразливіших модельних раритетних видів рослин (смілки Ситника, зорянки південнобузької, голонасінника одеського) різних природних зон України. Зроблено аналіз абіотичних, біотичних та антропогенних факторів щодо ризику зменшення гетерогенності природних фітопопуляцій, яка є основою забезпечення їх стійкості і конкурентоспроможності. Прояви природної гетерогенності встановлені для модельних видів на організмовому та популяційному рівнях. Проведені поглиблені біоморфологічні дослідження рідкісних видів, встановлені варіації структурно-функціональної будови пагонів і базової архітектурної моделі, поліваріантність фенологічного розвитку модельних видів, визначені закономірності зміни морфопараметрів вегетативних та генеративних структур протягом сезону вегетації. Отримані дані біоморфологічного аналізу та популяційного моніторингу покладені в основу визначення стратегій поведінки та типів функціонування популяцій досліджуваних видів, а також для розробки конкретних рекомендації щодо їх охорони ex situ та in situ. Опис продукції Назва НДР відноситься до фундаментальних досліджень. Отримани результаті будуть впроваджені в модернізацію діючих та створення нових експозицій музею, а також створення електроних каталогів музейної експозиці и окремих колекцій.Особливу увагу було приділено використанню колекцій земноводних для з'ясування специфіки просторово-часової організації біорізноманіття та оцінки факторів ризику стійкості основних типів екосистем України (на прикладі Криму). При оцінці факторів ризику стійкості екосистем передгірських і гірських регіонів слід залучати тритона Кареліна і райку східну, а екосистем рівнинних територій - землянку Палласа і, можливо, зелену ропуху.Показано які з представників родин Viviparidae, Planorbidae, Lymnaeidae доцільніше використовувати для моніторингу факторів ризику стійкості водних екосистем в певних фізико-географічних зонах України.Проведена комплексна оцінка параметрів популяційної структури найвразливіших модельних раритетних видів рослин (смілки Ситника, зорянки південнобузької, голон Автори роботи Клочко Г.В. Новосад В.В. Паньков А.В. Писанець Є.М. Погребняк С.Г. Романь А.М. Щербакова О.Ф. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити