Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U006305, 0115U002143 , Науково-дослідна робота Назва роботи Клінічна корекція екологічних деструкцій антропогенного походження у свійських тварин Придніпровського промислового регіону Назва етапу роботи Керівник роботи Скляров Павло Миколайович, Доктор ветеринарних наук Дата реєстрації 15-01-2016 Організація виконавець Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет Опис етапу Визначено, що вивчення екологічних деструкцій антропогенного походження у екс-плуатованих людиною тварин повинно базуватися на попередньому визначенні індивідуальних для кожного виду, породи, господарського чи естетичного напрямку, технології вирощування, категорій здоров'я біологічного та здоров'я як стану, що забезпечує максимальне отримання якісної продукції або необхідного якості. Необхідно визначити межі та характер ветеринарної діяльності у випадках, коли наслідки антропогенних деструкцій потрібно усувати повністю і у випадках, коли антропогенні деструкції є умовою експлуатації, але потребують відповідного ветеринарного контролю і корекції. Доведено, що виникнення і розвиток акушерської патології у корів проходить на тлі дії комплексу несприятливих факторів, що знижують захисно-адаптаційні функції органі-зму в кінці вагітності. Для вагітних корів, схильних до родової та післяродової акушерсь-кої патології, несприятливою прогностичною ознакою є низька концентрація у плазмі крові кальцію загального, фосфору неорганічного, каротину та глюкози, а також пору-шення обміну білків, загальних ліпопротеїдів, підвищення активності аспартат- (АсАТ) і аланін амінотрансферази (АлАТ) і лужної фосфатази. Акушерська патологія у корів має значне поширення в період родів та пуерперію і складає 64,2%, при цьому ускладнення родів реєструвалась у 26% корів, а у період пуерперію поширеними є післяродовий парез (5,6%), післяродова субінволюція матки (6%), ендометрити (10,9%) і вульво-вагініти (3%). Клінічний мастит виникав у тварин з 4-ю та 6-ю лактацією й найчастіше перебігав у серо-зній (39%), катаральній (26%) і рідко в фібринозній та катарально-гнійній формах запа-лення, а основними етіологічними чинниками були післяродові набряки вим'я, протяги та низька температура в приміщеннях і порушення режиму машинного доїння. Встановлено, що найбільша захворюваність на хірургічну патологію відмічається серед поросят молочного періоду та дорощування порівняно з іншими статево-віковими групами свиней, і складає більше 70 % від загальної кількості всіх випадків. При цьому за останні роки кількість поросят, які вибули з причин хірургічних хвороб, зросла з 13,6 % до 25,9 % від загальної кількості втрат. Серед хірургічних хвороб у поросят переважають гнійні запалення суглобів, абсцеси та відкриті ураження шкіри, такі як рани, садна. Підтверджено, що новоутворення молочної залози відносяться до найбільш розпо-всюдженої хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин, становлячи у сук 28,54-41,57 %, кішок - 32,77-46,38 % від загальної кількості діагностованих новоутворень дріб-них домашніх тварин. Екологічна забрудненість мегаполісів та промислових міст обумов-лює підвищений ризик розвитку неоплазій молочної залози і підвищення рівня їх злоякіс-ності у домашніх компаньйонів та викликає необхідність проведення регулярних диспан-серних досліджень тварин з метою раннього виявлення зазначеної патології. Вивчено нозологічний профіль офтальмопатології у котів міста Дніпропетровська встановлено, який представлений кон'юнктивітами (35,4 %), кератитами (5,4 %), керато-кон'юнктивітами (29,2 %), панофтальмітами (4,5 %), іридоциклітами (3,3 %), ретробуль-барними флегмонами (4,5 %), катарактами (12,9%), глаукомами (3,3 %), корнеальними секвестрами (0,95 %) і блефаритами (0,45 %). В цілому хвороби очей у котів складали 7,7 % загальної та 19,01 % хірургічної патології. При цьому основними причинами виник-нення хвороб очей у котів виявилися механічні травми, кокова та хламідійна інфекція, алергізація та розвиток на тлі первинних уражень вух і параанальних синусів, а більшість хвороб очей (74,1 %) було зареєстровано в холодну пору року, причому кішки частіше хворіли у віці до шести місяців та після десяти років, а коти - від одного до п'яти років. Опис продукції Проаналізовано ступінь висвітлення питання у спеціальних наукових джерелах, проведено моніторинг, з'ясовано структуру, визначено причини виникнення та особливості прояву екологічних деструкцій антропогенного походження у свійських тварин Придніпровського промислового регіону Автори роботи Білий Дмитро Дмитрович Вакулик Вячеслав Володимирович Корейба Людмила Володимирівна Масліков Сергій Миколайович Ракитянський Віталій Миколайович Самойлюк Вячеслав Володимирович Скляров Павло Миколайович Сосонний Сергій Валерійович Спіцина Тетяна Леонідівна Сухін Вячеслав Миколайович Ткачук Ігор Геннадійович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити