Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U001141, 0115U000813 , Науково-дослідна робота Назва роботи Удосконалити лікування хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми з урахуванням іммуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів Назва етапу роботи Керівник роботи Крячок Ірина Анатоліївна, Дата реєстрації 25-01-2016 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об'єкт дослідження – неходжкінські лімфоми, іммуногістохімічні та молекулярно-генетичні фактори перебігу захворювання. Мета роботи – визначити роль імуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів у прогнозі перебігу неходжкінських дифузних В-великоклітинних лімфом, оптимізувати лікування хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми із застосуванням новітніх схем хіміотерапії. Методи дослідження та апаратура: морфологічний, імуногістохімічний, клінічний, статистичний, УЗ-апарат “Aloca”, КТ . За звітній період проведено аналіз лікування 86 хворих на дифузні В-великоклітинні неходжкінські лімфоми (ДВКЛ). Згідно імуногістохімічного алгоритму Hansetal хворих було розподілено на дві групи: ДВКЛ з клітин гермінального центру (GBC) та неспецифіковані (NOS). Для групи ДВКЛ з клітин гермінального центра є характерною позитивна експресія BCL6, BCL2 та CD30, для неспецифікованих ДВКЛ характерними є позитивна експресія MUM1 та CD10 (р<0,05). Тенденції до кращої безрецидивної виживаності відмічалися в групі GBC та у пацієнтів з позитивною експресією CD10 (р>0,05). Кількість смертей та рецидивів була достовірно більшою у групі ALC/AMC<1,77 (80 % проти 0 %, р<0,05). Встановлено, що генотип A313A пов'язаний з підвищеним ризиком рецидиву в порівнянні з генотипами A313G або G313G (62,1 % проти 37,8 %, р = 0,01). 5-ти річна виживаність безпрогресії у пацієнтів гомозиготних за генотипом А313А GSTP1 була нижче ніж у пацієнтів з генотипом А313G або G313G (43 % проти 55 %, р=0,02; КритеріїКокса F = 2.2). 5-річна загальна виживаність у пацієнтів з генотипами A313G або G313G була значно вища в порівнянні з пацієнтами, гомозиготних за генотипом A313A GSTP1 (75 % проти 58 %, р=0,02; критерії Кокса F = 2,7). Проведено дослідження рівня експресії PD-L1 у 15 хворих на дифузну В-великоклітинну нехождкінську лімфому. При наявності у пацієнтів високого рівня експресії маркера даного ліганда показники загальної та безрецидивної виживаності значно нижчі порівняно із низьким рівнем та/або відсутністю експресії PD-L1 (р=0,001). Проведено аналіз безпосередніх результатів комплексного лікування 31 хворого на первинну медіастінальну В-великоклітиннулімфому (ПМВЛ). Рівень загальної відповіді в досліджуваній групі склав 100 %. Повна відповідь (ПВ) була досягнута у 15 пацієнтів (65,2 %), часткова - у 8 пацієнтів (34,8 %). Лікування супроводжувалося помірною гематологічною та негематологічною токсичністю. Анемія 4 ступеню спостерігалася у 8,6 %. Фебрильна нейтропенія спостерігалася у 4,3 % пацієнтів. Галузь застосування – онкологія. Опис продукції Протоколи лікування хворих на первинну медіастинальну лімфому включають проведення поліхіміотерапевтичного лікування з використанням новітньої схеми поліхіміотерапії R-Da-EPOCH, яка включає введення - ритуксимабу, доксорубіцину, вінкрістіну, етопозиду циклофосфаміду і перорального прийому преднізолону 1-5 дні. Регулювання доз доксорубіцину, етопозиду та циклофосфаміду - фундаментальна складова курсу R-da-EPOCH. Починаючи з 6 дня курсу показано обов'язкове введення Г-КСФ. Автори роботи Є. Кущевий К. Філоненко Крячок Ірина Анатоліївна О. Алексик Титоренко Ірина Борисівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити