Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U004124, 0114U003090 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити стан репродуктивного здоров'я жінок з метаболічним синдромом. Назва етапу роботи Керівник роботи Татарчук Тетяна Феофанівна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 17-01-2017 Організація виконавець Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" Опис етапу Звіт 153 с., 41 табл., 3 додатки, 170 посилань. Об'єкт дослідження - 350 жінок віком від 18 до 35 років. Основа група - 300 жінок із метаболічним синдромом (МС), контрольна група - 50 здорових жінок аналогічного віку. Мета роботи: створити систему профілактики та корекції порушень репродуктивного здоров'я у жінок з метаболічним синдромом (МС) шляхом розробки алгоритму їх прогнозування на основі встановлених взаємозв'язків між станом гіпофізарно-яєчникової, гіпофізарно-наднирникової систем, особливостями карбогідратного метаболізму та аутокринно-паракринної системи жирової тканини. Методи дослідження: епідеміологічний, антропометричний, медико-статистичний, ультразвуковий, імуноферметний. Засоби вимірювання: вага медична для статичного зважування "ЗДОРОВ'Я-2", Аналізатор "MSR-1000", ультразвуковий апарат Acuson X300 Siemens, автоматичний біохімічний аналізатор ADVIA 1800, Siemens, тонометр ИАДМ-ОП. Дослідження стану репродуктивного здоров'я жінок з метаболічним синдромом показало, що для них характерні клінічні ознаки відносної естрогенної домінантості, основними з яких є збільшення жирової маси в абдомінальній області , фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз, набряки та затримка рідини. Дослідження вікової залежності розподілу порушень репродуктивної системи виявило що, для жінок раннього репродуктивного віку притаманні збільшення частоти олігоменореї, різні форми полікістозу яєчників, в активному репродуктивному віці: безплідність, дисгормональні захворювання молочних залоз, аменорея, лейоміома матки. Особливостями функціонування гіпофізарно-яєчникової системи у жінок із МС є відносна гіперестрогенія на тлі гіпопрогестеронемії, а також підвищення концентрації андростендіону, загального і вільного тестостерону на тлі зниження концентрації ССЗГ, що супроводжується зниженням індексу фертильності та збільшенням концентрації АМГ. Встановлено, що оваріальний синтез АМГ залежить від концентрації загального тестостерону як на тлі гіперплазії жирової тканини, так і без ожиріння. Виявлена тенденція до більш низької концентрації ЛГ та ФСГ серед жінок 26-35 років з МС, що вказує на існування вікових особливостей формування патогенетичних механізмів зазначеного синдрому. Дослідження функціонування аутокринно-паракринної системи жирової тканини показало, що у 85,7 % жінок з МС виявлена гіперінсулінемія та дисадипокінемія:, зниження концентрація адипонектину та збільшення концентрації лептину. Збільшення лінійного розміру інтраабдомінального жиру за даними УЗ-сканування більше 6,0 см збільшує ризик доброякісної патології молочних залоз у 2,7 разів та збільшення відсотку жирової тканини за даними біоімпедансного аналізу більше 28% - у 2,8 разів , що може бути використане як прогностичні маркери розвитку гормонозалежної гіперпроліферативної патології. Застосування диференційованого комплексу лікувально-профілактичної допомоги жінкам з метаболічним синдромом шляхом зменшення гіперплазії жирової тканини спрямоване на нормалізацією рівнів гормональних параметрів, відновлення взаємозв'язків функціонального стану жирової тканини, гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової систем у пацієнток. Вперше виявлено суттєвий вплив дисфункції жирової тканини на зміни характеру взаємозв'язків гіпофізарно-яєчникових і гіпофізарно-наднирникових гормонів у жінок репродуктивного віку з МС. Вперше на основі кореляційно-регресійного аналізу ендокринологічних параметрів встановлено вплив гормонів жирової тканини на стан жіночого репродуктивного здоров'я. Виконане дослідження показало, що за умов метаболічного синдрому в якості провідної ланки у патогенезі розвитку гормонозалежних гіперпроліферативних процесів слід розглядати дисфункцію жирової тканини, а підвищення концентрацій лептину і інсуліну слугують маркерами ранньої діагностики вищевказаних гіперпластичних процесів. Результати роботи будуть впроваджені в лікувальних закладах гінекологічного і ендокринологічного профілю. Розроблено алгоритм практичних рекомендацій для жінок з МС у різних вікових періодах. Робота є охороноспроможна. Опубліковано 10 робіт, зроблено 11 доповідей. МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ, МОЛОДІ ЖІНКИ, СТАН ГІПОФІЗАРНО-ЯЄЧНИКОВОЇ І ГІПОФІЗАРНО-НАДНИРНИКОВОЇ СИСТЕМИ, ДИСФУНКЦІЯ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ Опис продукції Виконане дослідження показало, що за умов метаболічного синдрому в якості провідної ланки у патогенезі розвитку гормонозалежних гіперпроліферативних процесів слід розглядати дисфункцію жирової тканини, а підвищення концентрацій лептину і інсуліну слугують маркерами ранньої діагностики вищевказаних гіперпластичних процесів. Розроблено алгоритм практичних рекомендацій для жінок з МС у різних вікових періодах. Автори роботи Антипкін Ю.Г Татарчук Т.Ф Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити