Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U000187, 0116U001033 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити комбіновані методи лікування хворих на метастатичні пухлини субтенторіальної локалізації Назва етапу роботи Керівник роботи Зозуля Юрій Панасович, Дата реєстрації 18-01-2019 Організація виконавець ДУ "Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМН України" Опис етапу Мета: визначити показання до хірургічного втручання та лікувальну тактику при метастатичних новоутвореннях субтенторіальної локалізації. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 162 пацієнта з метастатичними пухлинами субтенторіальної локалізації. Критерієм залучення в дослідження був вторинний характер неопластичного ураження структур задньої черепної ямки. Тотальне видалення вздовж перифокальної зони росту пухлини проведено 102 (79,7%) пацієнтам, субтотальне - 9 (7%), часткове - 8 (6,3%). У 5 (3,9%) хворих видалення пухлини поєднували з лікворошунтувальною операцією. В 4 (3,1%) випадках хірургічна допомога полягала у встановленні лікворошунтувальної системи. Результати. Найчастішими джерелами метастазування в задню черепну ямку були легені (у 42 (32,8%) хворих), молочна залоза (у 19 (14,8%)) та меланома (у 15 (11,7%)). До окремої групи віднесено пацієнтів з невідомим первинним вогнищем (32 (25 %)). Із 43 хворих з відомим катамнезом солітарні метастази мали 37 (86%), множинні (зокрема субсупратенторіальні) - 6 (14%). Середня тривалість життя після операції у хворих із солітарними метастазами становила (8,4±1,5) міс, з множинними (зокрема субсупратенторіальними) - (5,1±0,8) міс. Тривалість життя більше 1 року зафіксована у 13 (30,2%) хворих, з них в 1 (2,3%) з множинними метастазами. Висновки. Пацієнтам з метастатичними пухлинами субтенторіального простору, тяжкість стану яких зумовлена оклюзійною симптоматикою, навіть у разі <70 бала за шкалою Карновського показано проведення хірургічного втручання. Декомпресія задньої черепної ямки з відновленням ліквороциркуляції дає змогу поліпшити стан хворого та провести комбіноване лікування, а отже, продовжити тривалість життя. Objective. To determine the indications for surgical intervention and treatment tactic for metastatic infratentorial tumors. Materials and methods. The study included 162 patients with metastatic tumors of the subtentorial localization treated from 1995 to 2018. 102 patients (79.7%) underwent total removal by the perifocal zone of tumor growth, 9 (7%) - subtotal and 8 (6.3%) - partial. In 5 (3.9%) patients tumor removal was combined by a CSF-shunting; in 4 (3.1%) cases, surgical assistance was limited to the installation of a CSF-shunt system. Results. The most frequent sources of metastasis to the posterior cranial fossa were lungs - 42 (32.8%) patients, the mammary gland - 19 (14.8%) and melanoma - 15 (11.7%). A separate large group consisted of patients with unknown primary focus (32 patients (25%)). Among the 43 patients with known catamnesis there were 37(86%) patients with solitary metastases were and with multiple (including supra-infratentorial) - 6 (14%). The average survival after surgery in patients with solitary metastases was 8.4 ± 1.5 months, with multiple (including sub-supratentorial) 5.1.1 0.8 months. Survival of more than 1 year was observed in 13 (30.2%) patients (of which 1 (2.3%) - with multiple metastases). Conclusions: Patients with infratentorial metastases as well as with multiple metastatic brain lesions should be considered for surgery even if KPS<70 especially due to CSF obstruction. Posterior fossa decompression with CSF flow restoration lead to survival prolongation, patients condition improvement and gives possibility for further radiotherapy, chemotherapy or radiosurgery. Опис продукції Спосіб хірургічного лікування супраселярних пухлин є методом лікування пухлин головного мозку. Пацієнтам із супраселярними пухлинами, після введення у наркоз, проводять обробку операційного поля розчинами антисептиків, далі виконують мініінвазивний супраорбітальний доступ з використанням мікрохірургічної техніки, через котрий поступово видаляють пухлину, для більш точного та безпечного видалення пухлини використовують ендоскопічну асистенцію на етапі видалення та контролю гемостазу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу і зменшення несприятливих наслідків транскраніального підходу до супраселярної частини аденоми гіпофізу. Поставлена задача вирішується тим, що пацієнтам із супраселярними пухлинами, після введення у наркоз, проводять обробку операційного поля розчинами антисептиків, далі виконують мініінвазивний супраорбітальний доступ з використанням мікрохірургічної техніки, через котрий поступово видаляють пухлину, Автори роботи А.Б. Грязов В.А. Яцик В.В. Гудков В.О. Федірко Д.В. Кубряк Д.М. Цюрупа Д.С. Тесленко К.О. Робак Л.В. Задояний М.І. Лісяний О.В. Земскова О.М. Лісяний О.Ю. Чувашова О.Я. Главацький П.М. Оніщенко Т.А. Малишева Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити