Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U005604, 0119U000053 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідити вплив рівня вовнової продуктивності овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи на їх відтворювальні якості. Назва етапу роботи Керівник роботи Нежлукченко Наталія Валентинівна, Дата реєстрації 21-12-2019 Організація виконавець Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України Опис етапу Об'єкт дослідження - формування вовнової продуктивності вівцематок асканійської тонкорунної породи таврійського типу в умовах племзаводу ДПДГ "Асканійське" та її вплив на відтворювальні якості. Мета роботи - вивчити вплив рівня вовнової продуктивності овець асканійської тонкорунної породи таврійського типу в умовах племзаводу ДПДГ "Асканійське" на їх відтворювальнi якостi. Методи дослідження - зоотехнічні, лабораторно-аналітичні, органолептичні, обліково-розрахункові. Отримано базову інформацію щодо рівня репродуктивних якостей вівцематок з різним рівнем вовнової продуктивності. Отримано показники вовнової продуктивності та основних селекційних ознак вiвцематок. Встановлено, що тварин з настригом немитої вовни в межах 4,0-4,9 кг складали 3,0% від загального поголів'я. Найбільша кількість тварин (37,9 %) мали рівень вовнової продуктивності в межах 6,0-6,9 кг. Вищі показники запліднюваності мали вівцематки з рівнем продуктивності 5,0-5,9 та 6,0-6,9 кг - 84,9 та 84,4 % відповідно. Середній показник по отарі склав 82,0 %. Не встановлено певної закономірності за показником плодючості. Високі показники мали вівцематки з настригом 9,0-9,9 кг та 4,0-4,9 кг відповідно 142,8 та 137,5 %. У інших групах плодючість була на рівні 121,9-130,0 %. Середня жива маса ярок складала 4,7 кг з коливанням від 3,8 до 6,2 кг, а у баранців в середньому 5,0 кг (lim 4,0-6,8 кг). При цьому не виявлено впливу рівня вовнової продуктивності вівцематок на цей показник. Встановлено додатній середнього ступеня кореляційний взаємозв'язок між живою масою і настригом вовни вівцематок у лініях 5 і 0517 - 0,41 і 0,58. В інших лініях він виявився додатнім, але низьким і змінювався від 0,16 (тварини лінії 8.31) до -0,19 (тварини лінії 1444). Отримані результати свідчать про нестійкий прояв залежності настригу вовни від живої маси вівцематок. Аналіз кореляційного зв'язку між масою вівцематок і масою їх потомства вказує на незначний їх кореляційний зв'язок для переважної більшості ліній. За комплексом селекційних ознак у 2019 р. оцінено 954 тварин різних статево-вікових груп. Середня жива маса дорослих баранів склала 103,3 кг, баранів-річняків 67,8 кг, ярок-річняків 47,1 кг, переярок 68,9 кг. За кращим поєднанням якісних характеристик живої маси і вовнового покриву попередньо до відтворювальної і ремонтної груп відібрано 47 плідників і 38 ремонтних барана з середньою живою масою 112,1 і 74,3 кг і настригом немитої вовни 10,2 і 7,54 кг. Опис продукції Отримано базову інформацію щодо рівня репродуктивних якостей вівцематок з різним рівнем вовнової продуктивності. Отримано показники вовнової продуктивності та основних селекційних ознак вiвцематок. Встановлено, що найбільша кількість вівцематок (37,9 %) мали рівень вовнової продуктивності в межах 6,0-6,9 кг. Вищі показники запліднюваності мали вівцематки з рівнем продуктивності 5,0-5,9 та 6,0-6,9 кг - 84,9 та 84,4 % відповідно. Не встановлено певної закономірності за показником плодючості. Високі показники мали вівцематки з настригом 9,0-9,9 кг та 4,0-4,9 кг відповідно 142,8 та 137,5 %. У інших групах плодючість була на рівні 121,9-130,0 %. Встановлено додатній середнього ступеня кореляційний взаємозв'язок між живою масою і настригом вовни вівцематок у лініях 5 і 0517 - 0,41 і 0,58. В інших лініях він виявився додатнім, але низьким і змінювався від 0,16 до - 0,19. Аналіз кореляційного зв'язку між масою вівцематок і масою їх потомства вказує на незначний їх кореляційний зв'язок для переважної більшості лі Автори роботи Дубинський О.Л. Саяхова М.К. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити