Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U102356, 0119U103477 , Науково-дослідна робота Назва роботи Аналіз наслідків міжвидової інтрогресивної гібридизації з використанням мікросателітів ДНК (на прикладі південної м’ясної породи худоби) Назва етапу роботи Керівник роботи Крамаренко Олександр Сергійович, Кандидат сільськогосподарських наук Дата реєстрації 27-12-2019 Організація виконавець Миколаївський національний аграрний університет Опис етапу Головною метою даної роботи було вивчення генетичної структури південної м'ясної породи (ПМП) худоби та оцінка таурин/зебуїн-домішок в популяції ПМП за допомогою мікросателітів ДНК. У дослідження було включено 192 телиць. Виходячи з походження досліджуваних осіб, всі телиці були віднесені до двох груп: LZ (≤ 3/8 частки крові за зебу; n = 100) та групи UZ (> 3/8 частки крові за зебу; n = 92). Для оцінки різних параметрів генетичного різноманіття було генотиповано аутосомні поліморфні мікросателітні локуси (BM1818, BM1824, BM2113, ETH3, ETH10, INRA023, TGLA53, TGLA122, TGLA227 та SPS115). Загальна кількість генотипів суттєво коливалася за локусами від 18 (локус BM1824) до 37 (локус INRA023), із середнім - 27,9 ± 1,96 генотипів на локус. Загалом, за досліджуваними мікросателітними маркерами відмічено сто чотири алелі, проте алельне розмаїття (середня кількість алелей на локус) становить 10,4 ± 0,76. Для кожного локусу було відмічено певні алелі, що були присутні з високими частотами у тварин LZ і відсутні (або мали відносно низькі частоти) у тварин UZ, або навпаки. Аналіз характеру зв'язку між певними алелями для кожного локуси та B.indicus/B.taurus-групоспецифічністю було оцінено на підставі моделі логістичної регресії. Вірогідний зв’язок було відмічено лише для двох локусів - TGLA227 (χ2 = 22,30; P < 0,001) та ETH10 (χ2 = 27,70; P < 0,001). Можна припустити, що алелі TGLA227 (77 bp) та ETH10 (209-211 bp) серед досліджуваних осіб великої рогатої худоби були успадковані від предка B.indicus. З іншого боку, алелі TGLA227 (89 bp) та ETH10 (217-219 bp), що переважають серед осіб групи LZ, були успадковані від предка B.taurus. Таким чином, велика рогата худоба ПМП представлена вмістом таурин/зебуїн-домішок, що відповідає історії її створення. Опис продукції Внаслідок виконання роботи отримано нові, важливі з точки зору фундаментальних досліджень, результати: - встановлено рівень генетичної мінливості за 12 локусами мікросателітів у таврійського типу південної м’ясної породи ВРХ; - визначено діагностичні taurus/indicus-видоспецифічні маркерні алелі; - оцінено рівень генетичної рівноваги для високополіморфних мікросателітних локусах у таврійському типі південної м’ясної породи ВРХ; - використовуючи генетичні дані, оцінено ефективну чисельність популяції таврійського типу південної м’ясної породи ВРХ та перевірено гіпотезу щодо впливу демографічних процесів на реальний рівень генетичного різноманіття (результати «bottleneck»-ефекту); - на підставі оцінок ефективної чисельності змодельовано потенційний генезис популяції таврійського типу південної м’ясної породи та визначена ймовірність його збереження у найближчі 50-100 років. Було перевірено гіпотези що: - характер розподілу алелів 12 мікросателітних локусів ДНК, який буде використано для аналізу худоби таврійського внутрішньопородного типу південної м’ясної породи, може бути пояснений процесами інтеградації генофонду як зебу, так і різних порід ВРХ; - незважаючи на майже 50-річний генезис цієї породи, алелофонд як типу в цілому, так і окремих груп, характеризується підвищеними частотами алелів, притаманних як зебу, так і В. taurus. Документ, який їх обґрунтовує – Звіт про проведені наукові дослідження, оформлений відповідно до ДСТУ 3008:2015 «Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання». Автори роботи Крамаренко Олександр Сергійович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити