Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U100472, 0119U102407 , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначення факторів впливу на процеси розвитку іоносферних збурень у схожих геліогеофізичних умовах Назва етапу роботи Керівник роботи Кацко Софія Валеріївна, Кандидат фізико-математичних наук Дата реєстрації 20-01-2020 Організація виконавець Інститут іоносфери НАН та МОН України Опис етапу  Протягом першого етапу виконання роботи проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу двох циклів сонячної активності (СА): 23-го та 24-го. Показано, що 24 цикл був однім із слабших за сторіччя. Число сонячних плям виявилося приблизно на 40% меншим ніж протягом 23 циклу СА. У 24 циклі кількість сильних геомагнітних бур і сонячних енергетичних подій з високим рівнем енергії знаходились на низькому рівну у порівнянні з 23 циклом. Кількість спалахів класу Х у 23 циклі перевищувала майже у 2.5 рази, ніж під час 24 циклу. В результаті низького тиску навколишнього середовища в геліосфері спостерігалося аномальне розширення викидів корональної маси (coronal mass ejection – CME) у 24 циклі, через що кількість сильних бур була значно меншою. За даними спостережень параметрів сонячного вітру у 24 циклі в цілому спостерігалося зниження щільності потоку сонячного вітру та його тиску у порівнянні з проявами 23 циклу СА. Опис продукції Проведено комплексний порівняльний аналіз характерних особливостей 23-го та 24-го циклів сонячної активності. Показано, як і прогнозувалося, що 24 цикл виявися слабшим за 23 цикл: число сонячних плям було приблизно на 40% меншим, кількість спалахів класу Х у 23 циклі перевищувала майже у 2.5 рази. Виявлено, що у 24 циклі сонячної активності кількість сильних геомагнітних бур і сонячних енергетичних подій з високим рівнем енергії знаходились на низькому рівні через те, що в результаті низького тиску навколишнього середовища в геліосфері Сонця спостерігалося аномальне розширення викидів корональної маси (CME) (через низький тиск магнітна складова СМЕ розріджується, тобто, проходячи через слабкі геліосферні поля СМЕ менш ефективно прискорюють енергійні частки, тому вони не досягають високих енергій, через що ймовірність появи сильних геокосмічних бур зменшується). В цілому протягом 24 циклу сонячної активності спостерігалося зниження щільності потоку сонячного вітру та його тиску. Спираючись на базу даних Інституту іоносфери для аналізу ефектів в іоносферній плазмі, як відгук на геомагнітні бурі, вибрано помірні магнітні бурі на фазах спаду СА. Для проведення порівняльного аналізу в першу чергу враховуватиметься фактор сезонності. Автори роботи Кацко Софія Валеріївна Колодяжний Вячеслав Валерійович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити