Інформація
Реєстраційний номер
0221U101382, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробка методу багаточастинкових полів для пружного і непружного розсіяння адронів
Керівник роботи
Чудак Наталія Олександрівна, Кандидат фізико-математичних наук
Дата реєстрації
20-01-2021
Організація виконавець
Одеський національний політехнічний університет
Опис
Об'єкт дослідження – релятивістське протон-протонне розсіяння. Мета - знаходження динамічних рівнянь для тричастинкового поля і використання цих результатів для опису експериментальних даних. Метод дослідження – розроблено методику застосування калібрувального принципу для тричастинкового поля і проведено узагальнення цього принципу. Знайдені динамічні рівняння для цього поля і фізично інтерпретовані властивості їх розв’язків, з використанням цих результатів побудовані вирази для інтегралів, що відповідають найпростішим петльовим діаграмам Р. Фейнмана для пружного розсіяння протонів, як квантів тричастинкового поля. Розроблено методику застосування методу Лапласа для розрахунку цих інтегралів. За допомогою цього методу розраховано і порівняно з експериментом модель диференційного перерізу пружного розсіяння за квадратом переданого чотириімпульсу. В роботі показано, як за допомогою моделі багаточастинкових полів можна розрахувати диференційний переріз пружного розсіяння протонів за квадратом переданого чотириімпульсу. Була розглянута діаграма з однією петлею і аналітичний вираз для цієї петлі, який містить багатовимірний інтеграл по віртуальному чотириімпульсу і був розрахований за допомогою методу Лапласа. Ці багатовимірні інтеграли звелися до двовимірних або одновимірних і вже були розраховані чисельно. Отриманий якісний збіг диференційного перерізу з експериментальними даними. Досягнення кількісного збігу з експериментом потребує врахування більшої кількості петльових діаграм. Метод Лапласа є новим методом розрахунку внесків петльових діаграм, що дозволяє розрахунок таких діаграм, які раніше були недоступними для розрахунків. Розроблений новий метод розрахунку розширює можливості дослідників щодо подібних розрахунків не тільки для розсіяння зв’язаних станів, а й при описі процесів із елементарними частинками, особливо на тлі того напрямку експериментальних досліджень, який обрано на великому адронному колайдері.