Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0223U002435, 0119U103093 , Науково-дослідна робота Назва роботи Особливості теплообміну ока в залежності від морфофункціонального стану судинної оболонки та після вітреоретинальних і антиглаукомних втручань (експериментальне та клінічне дослідження) Назва етапу роботи Керівник роботи Науменко Володимир Олександрович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 21-02-2023 Організація виконавець Державна установа "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України" Опис етапу  Результати та їх новизна. Розроблено термоелектричний пристрій та спосіб реєстрації в режимі реального часу густини теплового потоку зовнішньої поверхні ока (в діапазоні від 0,01 до 50 мВт/см2 з похибкою вимірювань ± 5 %). Вперше визначено густину теплового потоку ока на поверхні рогівки в нормі та встановлено її залежність від віку людини, а саме: густина теплового потоку ока людини у віці 16-30 років склала в середньому (8,6 ± 1,2) мВт/см2; 31-60 років – (7,4 ± 1,1) мВт/см2; старше 60 років – (7,0 ± 1,0) мВт/см2. Вперше встановлено, що густина теплового потоку ока на поверхні рогівки змінюється залежно від стану кровонаповнення судинної оболонки, на відміну від температури. Розроблено термоелектричний прилад для контактного контрольованого охолодження ока (діапазон робочих температур від + 5° С до + 40° С; точність підтримання температури охолоджуючої поверхні ± 0,2° С). Вперше встановлено, що після локального охолодження ока кролика через рогівку відбувається зростання густини теплового потоку на поверхні рогівки, а саме: через 10 хвилин після припинення охолодження (температура + 10° С; експозиція 10 хвилин) густина теплового потоку на поверхні рогівки підвищилась з (8,3 ± 0,5) мВт/см2 до (9,4 ± 0,7) мВт/см2 (р<0,05). Вперше встановлено, що густина теплового потоку на поверхні рогівки ока кролика залежить від вмісту вітреальної порожнини, так на 3 добу після вітректомії з силіконовою та газовою тампонадою вона зменшилась з (8,9 ± 0,6) мВт/см2 до (8,1 ± 0,6) мВт/см2 (р<0,05) та (8,0 ± 0,8) мВт/см2 (р<0,05) відповідно. На моделі внутрішньоочної кровотечі in vivo встановлено, що тривалість кровотечі в процесі вітректомії залежить від температури іригаційної рідини. Так, в експерименті використання іригаційного розчину температурою 36° С дозволило знизити тривалість інтраопераційної внутрішньоочної кровотечі до (21,1±9,5) секунди в порівнянні з розчинами температурою 22° С (63±23,5 секунди) та 5°С (88,3±46,0 секунди). Розроблено і апробовано в експерименті ex vivo Опис продукції Автори роботи Березовська Єкатеріна Олександрівна Волкова Юлія Сергіївна Задорожний Олег Сергійович Кустрин Тарас Богданович Лазарь Юрій Михайлович Мальцев Едуард Валентинович Мирненко Валерія Вікторівна Назаретян Рудольф Едуардович Насінник Ілля Олегович Супрун Олександр Олександрович Уманець Миколай Миколайович Додано в НРАТ 2023-02-21 Закрити