Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0226U002189, (0121U100495) , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження особливостей поліморфізму мікросателітів овець вітчизняної селекції Назва етапу роботи Дослідження особливостей поліморфізму мікросателітів овець вітчизняної селекції. Керівник роботи Іовенко Василь Миколайович, Доктор сільськогосподарських наук Дата реєстрації 10-02-2026 Організація виконавець Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства Опис роботи Дослідження поліморфізму мікросателітних локусів у овець асканійської селекції та визначення можливості їх використання для визначення: генетичної структури існуючих та новостворюваних порід і типів овець, рівня філогенезу окремих генофондів вітчизняної та зарубіжної селекції; моніторингу мікроєволюційних процесів в популяціях овець півдня України; проведення експертизи походження племінних тварин. Отримання нових знань з питань молекулярних механізмів формування біорізноманіття порід і типів овець під впливом специфіки селекційно-племінної роботи. Опис етапу Досліджено особливості поліморфізму STR – локусів у овець асканійської каракульської (АКП), асканійської тонкорунної (АТП) та асканійської м’ясо-вовнової порід (АМВП). Загалом у досліджених популяціях овець асканійської селекції за п’ятьма мікросателітними локусами (OarFCB20, INRA172, INRA063, MAF214, CSRD247) виявлено 34 алеля кількість яких коливається від 5 (OarFCR20) до 9 (MAF214), що свідчить про високий рівень поліморфізму цих маркерів. Усі досліджені мікросателітні локуси характеризуються поліморфним станом. Найбільш інформативними для диференціації порід виявилися локуси INRA172, INRA063 та MAF214, які можуть бути рекомендовані для подальшої генетичної паспортизації та ідентифікації тварин. Для поглибленої оцінки генетичної структури популяцій доцільним є розширення панелі маркерів за рахунок додаткових STR – локусів та збільшення кількості досліджуваного поголів’я овець різного напряму продуктивності. Аналіз експериментальних даних свідчить про своєрідність генетичних профілів досліджених популяцій за даними мікросателітами, вони суттєво відрізняються між собою. Асканійська каракульська та асканійська тонкорунна породи виявились найбільш генетично спорідненими, тоді як асканійська м’ясо-вовнова порода формує відокремлений, самостійний генетичний підкластер, але у межах овець асканійської селекції зберігає спільні елементи генофонду. Розроблено рекомендації з типування та визначення алелофондів популяцій овець вітчизняної селекції за мікросателітами. Опис продукції Автори роботи Гузеватий Олег Євгенович Дзіцюк Валентина Валентинівна Скрепець Костянтин Васильович Яковчук Ганна Олександрівна Краєва Олена Євгенівна Додано в НРАТ 2026-02-10 Закрити