Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0416U004880, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 10-11-2016 Статус Запланована Назва роботи Профілактика та лікування парезу кишківника у хворих після операцій на товстій кишці. Здобувач Тимченко Наталія Вікторівна, Керівник Бойко Валерій Володимирович Опонент Шапринський Володимир Олександрович Опонент Бєлов Сергій Григорович Опис У дисертаційній роботі отримані результати дослідження 107 хворих, що перенесли обструктивні й реконструктивно-відновлювальні операції на товстій кишці. У роботі запропонований комплексний підхід до діагностики та лікування ППК на всіх етапах лікування, що здатний достовірно підвищити ефективність оперативних втручань на товстій кишці. Доведено, що реєстрація електричної активності дозволяє оцінити стан скорочувального апарату ШКТ, індивідуалізувати показання до оперативного лікування, патофізіологічно обґрунтовано підбирати консервативну терапію й оцінювати її ефективність у режимі реального часу. У результаті комплексного дослідження хворих з накладанням різних видів міжкишкових анастомозів вивчені особливості та переваги загоєння механічних міжкишкових анастомозів порівняно з традиційним лігатурним методом. Проведено дослідження відновлення МЕФ ШКТ при різних методах накладання міжкишкових анастомозів, використаний диференційний підхід до інтубації кишківника (інтубація кишки при відновленні її цілісності анти- або ретроградним способом, трансанальне проведення зонду при анастомозуванні або зшиванні дефектів товстої кишки). За допомогою методики ПЕГЕГ доведено ефективність способу ендолімфатичного введення 5-НТ при лікуванні ППК у хворих після операцій на товстій кишці. Розроблено методику проведення регіонарної імунотерапії. Дана оцінка ефективності профілактики післяопераційних ускладнень при корекції місцевого імунітету у хворих з колоректальними анастомозами. При порівняльному аналізу результатів лікування хворих достовірно встановлено, що комплексна терапія із застосуванням зовнішнього електростимулятора дозволяє відновити моторно - евакуаторну функцію ШКТ за 1 добу після операції, а в групі порівняння на 3 доби пізніше, електрична активність ШКТ після електростимуляції в середньому зросла до 2,28 ± 0,07 мВ (більш ніж у 2 рази) в основній групі, а в групі порівняння ? до 1,42 ± 0,05 мВ, що свідчить про перевагу розробленого методу порівняно з традиційною медикаментозною стимуляцією кишківника. Дата реєстрації 2016-11-10 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити