Реєстраційний номер
0419U003303, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат сільськогосподарських наук
Дата захисту
25-06-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування продуктивності сортів квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) залежно від інокуляції та удобрення в умовах Закарпаття України
Здобувач
Доктор Наталія Мигалійвна,
Керівник Новицька Наталія Валеріївна
Опонент Кобак Світлана Ярославівна
Опонент Овчарук Олег Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання щодо підвищення зернової продуктивності сортів квасолі вітчизняної селекції шляхом встановлення особливостей росту і розвитку та оптимізації елементів технології вирощування (удобрення, інокуляція) залежно від сортових особливостей та умов вегетаційного періоду в умовах Закарпаття України. Встановлено, що ґрунтово-кліматичні умови місця проведення досліджень є типовими для умов Закарпаття України та сприятливими для вирощування квасолі звичайної. Проведені дослідження показали, що висота рослин квасолі зростає при збільшенні норм мінеральних добрив до N120P80K40 незалежно від інокуляції насіння. Максимальна висота рослин квасолі формується у фазу наливу бобів за внесення N120P80K40 і становить 52,5 см для сорту Надія, 58,8 – Мавка та 64,4 см для сорту Перлина. На формування густоти посіву та загальне виживання рослин квасолі позитивно впливають інокуляція насіння, норми внесення мінеральних добрив N30P20K10 та N60P40K20. Найбільшу площу листкової поверхні посівів квасолі відмічено у фазі цвітіння – 30,1–46,6 тис. м^2 /га залежно від удобрення, інокуляції насіння та сортових особливостей. Максимальні показники накопичення сухої речовини посівами квасолі формуються у період наливу бобів. Внесення N90P60K30 без інокуляції Ризобофітом забезпечує найбільше нагромадження сухої речовини посівами квасолі. Найбільше сухої речовини накопичують посіви квасолі за проведення інокуляції насіння Ризобофітом та внесення добрив в нормі N60P40K20 – 5,33 т/га у сорту Надія, відповідно 6,40 та 6,85 т/га у сортів Мавка та Перлина. Формування найбільшої кількості активних бульбочок на коренях квасолі сорту Надія – 23,0 шт., Мавка та Перлина – відповідно 26,4 та 29,1 шт. на одній рослині відмічено у фазу цвітіння за удобрення N60P40K20 та інокуляції насіння Ризобофітом. На цих ділянках досліду отримано вищі показники біомаси бульбочок: 247 мг/рослину у сорту Надія, відповідно 277 та 275 мг/рослину у сортів Мавка і Перлина та нітрогеназної активності бульбочок, яка у фазу цвітіння досягає максимальних значень: 2614 нМоль C2H4/год на рослину у сорту Перлина, 2342 – у сорту Мавка та 2192 нМоль
C2H4/год на рослину у сорту Надія. Урожайність сортів квасолі зростає від 1,41 до 3,16 т/га залежно від погодних умов року вирощування, сортових особливостей, удобрення та передпосівної інокуляції насіння. Високий рівень врожайності зерна квасолі сорту Надія – 2,28 т/га, Мавка та Перлина – відповідно 2,49 та 2,67 т/га забезпечує поєднання інокуляції насіння Ризобофітом та внесення мінеральних добрив в нормі N60P40K20. Найбільший вплив на урожайність досліджуваних сортів квасолі мав чинник «Мінеральні добрива» – 53 %, дещо менший – чинники «Сорт» – 20 %, «Інокуляція насіння» – 14 % та «Погодні умови» –
13 %. Максимальний збір білка та жиру з одиниці площі відмічено за внесення N60P40K20 та інокуляції насіння Ризобофітом. Виробництво зерна квасолі звичайної в умовах Закарпаття України є економічно високоефективним, рентабельність в цілому висока і коливається в межах від 163 до 255 %. Квасоля є високоенергетичною культурою, коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування квасолі становить 2,32–5,58.
Дата реєстрації
2019-07-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
