Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0419U005132, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат сільськогосподарських наук Дата захисту 14-11-2019 Статус Запланована Назва роботи Біоіндикація екологічного стану лісових насаджень сосни звичайної в умовах Житомирського Полісся Здобувач Калиновський Назар Володимирович, Керівник Гузій Анатолій Ількович Опонент Ландін Володимир Петрович Опонент Копій Леонід Іванович Рецензент Федонюк Тетяна Павлівна Рецензент Ландін Володимир Петрович Рецензент Житова Олена Петрівна Опис Об’єкт дослідження – особливості формування структури спільноти безхребетних лісової підстилки та процеси змін її кількісних і якісних показників у соснових насадженнях різних еколого-лісівничих умов Житомирського Полісся. Метою дисертаційної роботи було виявити екологічні особливості складу безхребетних тварин лісової підстилки як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану соснових насаджень Житомирського Полісся. Методи дослідження. При виконанні досліджень використані наступні методи: лісівничо-таксаційні, зоологічні, мікроскопічні, екологічні, камеральні та математико-статистичні. Теоретичні і практичні результати. Досліджено спільноту безхребетних тварин лісової підстилки соснових борів і суборів незімкнутих лісових культур, зрубів, молодняків, середньовікових і стиглих лісів. Установлено, що до складу спільноти безхребетних тварин підстилок соснових насаджень переважно входять кліщі та ногохвістки (колемболи), представники мікроартропод, частка яких змінювалася від 96 до 99 %. Серед макроартропод були виявлені павуки, псевдоскорпіони, дощові черв’яки, нематоди, багатоніжки, жуки, мурашки та їх личинки. Щільність безхребетних лісової підстилки з віком лісових насаджень зростала. Статистично вірогідно різниця спостерігалася між зрубами та середньовіковими і стиглими деревостанами. Значне зниження щільності безхребетних за зменшення кліщів у підстилках зрубів, порівняно з молодняками і деревостанами старших класів віку, може бути зумовлена з лісогосподарською діяльністю. Серед мікроартропод домінували кліщі орибатиди, простигмати та ногохвістки. З віком структура спільноти мікроартропод змінювалися в бік зростання відносної щільності мезостигмат та астигмат і зменшення ногохвісток. Статистично достовірними ці зміни були в середньовікових і стиглих лісах відносно зрубів. За видовим багатством, індексами біорізноманіття Шеннона та Сімпсона, а також індексом подібності Марчевського і Стейнхауса угрупування безхребетних лісових підстилок молодняків, середньовікових і стиглих лісів між собою подібні. У більшості випадків зміна структури угрупування безхребетних була пов’язана зі змінами відносної щільності кліщів підзагонів орибатид і простигмат, інколи ногохвісток. Середня річна щільність безхребетних лісових насаджень та їх основних підзагонів у свіжих соснових суборах була більшою, ніж у свіжих соснових борах. Співвідношення кліщів до ногохвісток у підстилках свіжих соснових борів різних регіонів з віком лісу змінювалися, але в межах окремої вікової групи статистичної відмінності між трьома регіонами досліджень не установлено. У підстилках свіжих соснових суборів А/С індекс незімкнутих лісових культур та стиглих деревостанів в трьох районах досліджень суттєво відрізнявся. Новизна. Вперше для умов Житомирського Полісся проведено дослідження спільноти безхребетних тварин лісових підстилок зрубів, незімкнутих лісових культур, молодняків, середньовікових та стиглих лісів свіжих соснових борів і суборів трьох регіонів Житомирського Полісся, визначено середньорічну абсолютну щільність та проаналізовано структуру спільноти мезофауни лісової підстилки; встановлено й обґрунтовано значення безхребетних тварин як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану лісових насаджень; виявлено взаємозв’язок між щільністю безхребетних, типом лісорослинних умов та віком лісу. Ступінь упровадження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені і використовуються в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету на кафедрах експлуатації лісових ресурсів, паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи, зоології, впроваджено у виробництво Держпродспоживслужби як один з основних критеріїв визначення епізоотичної ситуації територій щодо благополучності відносно зараження кліщами диких і свійських тварин. За результатами досліджень розроблені і затверджені рекомендації, які використовуються Житомирським обласним управлінням лісового і мисливського господарства. Сфера (галузь) використання – лісове господарство, ентомологія, екологія. Дата реєстрації 2019-11-14 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити