Реєстраційний номер
0426U000124, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат наук з державного управління
Дата захисту
25-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Механізми державного управління у сфері соціального захисту вразливих груп населення в умовах воєнного стану в Україні
Здобувач
Бобось Марія Леонідівна,
Керівник Сіделковський Олексій Леонович
Опонент Майстренко Катерина Миколаївна
Опонент Семенець-Орлова Інна Андріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний університет "Житомирська політехніка"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному теоретичному та прикладному обґрунтуванню удосконалення механізмів державного управління у сфері соціального захисту вразливих груп населення України в умовах воєнного стану. У центрі уваги перебуває не аналіз окремих програм чи видів допомоги, а побудова узгодженої системи публічного управління, здатної забезпечувати домогосподарства, що перебувають у зоні перехресних соціальних ризиків, прогнозованою, керованою й результативною системою захисту з чіткими правилами доступу, визначеними суб’єктами відповідальності, процедурною підзвітністю та контрольованими строками реагування. Вихідною позицією дослідження є те, що повномасштабна війна одночасно поглибила структурну соціальну вразливість домогосподарств і загострила недоліки чинних механізмів соціального захисту, а тому удосконалення потребує не лише набору інструментів, а й самої управлінської логіки їх реалізації.
Теоретико-методологічну основу дослідження сформовано шляхом поєднання системного, інституційного, ризик-орієнтованого, структурно-функціонального та історико-еволюційного підходів. У роботі уточнено зміст базових категорій, у межах яких соціальний захист розглядається як інтегрована підсистема соціальної політики, що поєднує правові, інституційні, організаційні, фінансові та сервісні рішення для гарантування базових прав, підтримання мінімальних стандартів життя, компенсації соціальних ризиків та запобігання бідності й соціальному виключенню. Категорію “вразливі групи населення” розмежовано у науковій і правовій площинах, а соціальну вразливість описано як результат поєднання загроз, експозиції, чутливості та обмеженої спроможності до подолання наслідків. На основі узагальнення міжнародного досвіду адаптивних систем соціального захисту в умовах криз обґрунтовано напрями, релевантні для України, зокрема стандартизацію процесів і сервісних маршрутів, використання реєстрів для верифікації, поєднання грошової підтримки і соціальних послуг, посилення адресності через оцінювання потреб домогосподарства, а також здатність швидко масштабувати охоплення без втрати недискримінаційності доступу. У роботі також обґрунтовано значення публічно-приватного партнерства як складової механізмів державного управління у сфері соціального захисту
Дата реєстрації
2026-06-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-01 / 2026-07-02
