Реєстраційний номер
0521U102032, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор психологічних наук
Дата захисту
28-09-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Психологія реалізації особистістю почуття власності в соціальних практиках
Здобувач
Губеладзе Ірина Гурамівна, к.психол.н.
Керівник Васютинський Вадим Олександрович
Консультант Васютинський Вадим Олександрович
Опонент Дроздов Олександр Юрійович
Опонент Попович Ігор Степанович
Опонент Хазратова Нігора Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогичних наук України
Опис
Представлено основні положення адаптивно-конструювальної концепції реалізації почуття власності в соціальних практиках, яка на основі виявлених змістових і динамічних ознак почуття власності пояснює його реалізацію в соціальних практиках як коливання, балансування між рутинністю, буденністю, неусвідомленістю соціальних практик і прагненням до суб’єктних проявів та формування відповідальної особистості. В основу концепції покладено структурно-функціональну модель реалізації почуття власності в соціальних практиках, що відображає мотиви, чинники та способи актуалізації почуття власності в соціальних практиках; розкриває функції, етапи, соціально-психологічні механізми, типи, наслідки та ефекти реалізації почуття власності в соціальних практиках; дає змогу вивчити закономірності цього процесу.
Обґрунтовано соціально-психологічну природу почуття власності, яке визначається як суб’єктивне емоційне переживання людиною належності їй певних об’єктів, що відображає зміст і значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об’єкти власності, тобто все те, що вона може назвати своїм. Це почуття виникає й розгортається в онтогенезі і реалізовується з різною мірою актуальності, валентністю, інтенсивністю протягом життя людини. Обгрунтовано, що почуття власності як конструкт самосвідомості особи, який реалізовується в соціальних практиках та постає одночасно чинником і наслідком міжособової взаємодії, є багатовимірним утворенням, специфіка якого визначається організацією його складових і гетерогенністю проявів. Введено в обіг поняття реалізації почуття власності в соціальних практиках, яке розуміється як спосіб прояву, утілення і зміни почуття власності особи протягом життя в процесі міжособової та групової взаємодії. Цей процес розпочинається на основі інстинктивних прагнень і потреб, що поступово викристалізовуються і трансформуються в процесі соціалізації та залучення особи до соціальних практик, під впливом яких вона засвоює суспільні норми та способи володіння, водночас їх конструюючи і зумовлюючи.
Визначаються мотиви психологічного привласнення: прагнення до самоефективності, формування ідентичності, почуття територіальності, належності та відповідальності. Розкрито сутність соціально-психологічних механізмів реалізації почуття власності у соціальних практиках, що забезпечує двосторонню сутність цього процесу: засвоєння соціальних норм і цінностей як внутрішнього особистого досвіду; а також вплив особистих цінностей, досвіду та ставлення до власності на соціальні норми та соціальну практику. Показано, що актуалізація прояву почуття власності можлива шляхом посилення контролю над об’єктом власності, поглиблення інтимних знань про неї та самовкладення сил, знань, зусиль щодо об’єкту власності. Представлено верифіковані типи реалізації почуття власності в соціальних практиках, в основу яких покладено критерії сформованості/несформованості та актуалізованості/неактуалізованості.
Визначено основні закономірності реалізації почуття власності в соціальних практиках. Обґрунтовано, що почуття власності реалізовується в різних вимірах психологічного простору особистості, одночасно розгортаючись у ньому і конструюючи та трансформуючи його. Почуття власності має адаптивний характер та балансує між реалізацією в соціальних практиках як унормованих, буденних, рутинних діях та актуалізованим проявом його в ситуаціях загострення потреби психологічного володіння чимсь або втрати об’єкта власності, що спонукає особу до суб’єктної активності і відповідальності. Реалізація почуття власності може відбуватися в трьох темпоральних перспективах, перманентно коливаючись між ними: актуальному, перспективному і ретроспективному.
Реалізація почуття власності здійснюється в різних вимірах психологічного простору особистості: територіальності, тілесності, фінансовій сфері, матеріальних речах, соціальних контактах, ідеях, цінностях, думках, часовому режимі, віртуальному просторі, організаційній та громадянській сферах. За результатами емпіричних досліджень визначено, що найтиповіші соціальні практики, у яких реалізовується почуття власності.
Емпірично досліджено особливості прояву почуття власності у віртуальному просторі та залежно від рівня психологічного тяжіння до бідності, рівня індивідуального та суспільного індивідуалізму/колективізму. Визначено особливості прояву почуття власності в умовах карантинних обмежень COVID-19. Представлено психологічні засоби гармонізації прояву почуття власності в сучасному суспільстві для роботи як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.
Дата реєстрації
2021-10-20
Додано/оновлено в НРАТ
2021-10-20 / 2026-07-01
