Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000070, Докторська дисертація На здобуття Доктор юридичних наук Дата захисту 28-02-2025 Статус Запланована Назва роботи Інститут безпосередньої участі народу у реалізації судової влади: конституційно-правове дослідження Здобувач Берч Вероніка Вікторівна, к.ю.н. Опонент Кравчук Володимир Миколайович Опонент Жаровська Ірина Мирославівна Опонент Батанов Олександр Васильович Опис Дисертація присвячена комплексному конституційно-правовому аналізу інституту безпосередньої участі народу у реалізації судової влади та розробленні висновків і пропозицій щодо його модернізації в Україні. Акцентовано, концепція демократичної легітимності пов’язана із визнанням народу єдиним джерелом влади та повноцінним суб’єктом конституційно-правових відносин, котрий є первинним щодо наділення державною владою. Удосконалено теоретичні позиції щодо розмежування понять «демократія», «судова демократія» та «участь народу у реалізації судової влади». У ході аналізу історіографічної матриці як інструменту визначення конституційних тенденцій досліджуваного інституту сформовано етапи становлення та розвитку конституційно-правового регулювання досліджуваного інституту в зарубіжних державах та Україні. Підкреслено, безпосередню участь народу у реалізації судової влади доцільно розглядати як інститут, який охоплює сукупність правових норм і принципів, що забезпечують участь народу у здійсненні правосуддя, має власне функціональне призначення та відповідні моделі реалізації. Досліджуваний інститут створений на виконання конкретної цілі – забезпечення реалізації принципу народовладдя у сфері правосуддя. Його ефективність і доцільність визначаються здатністю виконувати покладені на нього завдання. Успішне виконання цієї місії є ключовим критерієм його життєздатності та досконалості. Репрезентовано функції досліджуваного інституту, серед яких виокремлено установчу, регулятивну, охоронну, правозахисну, аксіологічну, політичну, репрезентативну, культурно-ідеологічну, інформативно-комунікативну та контрольно-наглядову; розкрито їх сутність та зміст. Запропоновано класифікацію міжнародних стандартів у сфері безпосередньої участі народу у реалізації судової влади у такому вигляді: 1) універсальні та регіональні стандарти у сфері прав людини; 2) міжнародні стандарти щодо встановлення засад функціонування судової влади, зокрема, забезпечення права на справедливий суд; 3) міжнародні документи щодо участі громадськості в управлінні державними справами; 4) за умови функціонування виборних мирових суддів – міжнародні виборчі стандарти. Представлено авторську класифікацію сучасних конституційних моделей безпосередньої участі народу у реалізації судової влади та виокремлено: 1) класичну модель, за якої народ бере участь у здійсненні правосуддя через суд присяжних за англо-американською системою; присяжні приймають рішення щодо питання факту (вини), а судді виносять вердикт (вирішують питання права); 2) дорадчу модель, за якої шефени, асизи або народні засідателі беруть участь у здійсненні правосуддя разом із професійними суддями та єдиною колегією приймають рішення щодо питань факту та права; 3) гібридну модель – поєднує елементи класичного суду присяжних і дорадчої моделі безпосередньої участі народу у реалізації судової влади та передбачає розгляд справи єдиною колегією, у якій питання вини вирішують «народні судді», а вердикт приймається разом з професійними суддями; 4) модель народного правосуддя – це форма народної участі, за якої правосуддя здійснюється виключно «народними суддями», тобто представниками громадськості. Проаналізовано конституційні та інші нормативно-правові акти зарубіжних держав з проблематики дослідження, зокрема, Великої Британії, Шотландії, Ірландії, США, Канади, Нової Зеландії, Іспанії, Італії, Німеччини, Франції, Італії, Данії, Швеції, Японії, Бельгії, Австрії, Республіки Корея, Замбії, Йорданії, Папуа-Нової Гвінеї, Ліберії, Індії, Афганістану, Намібії та Перу. Сформульовано визначення терміно-поняття «конституційно-правовий статус присяжного», встановлено його структурно-рівневі компоненти: 1) загальний статус; 2) спеціальний статус; 3) галузевий статус; 4) індивідуальний статус. Запропоновано основні положення програми попередньої підготовки, формулювання мети, пропозицію щодо тривалості підготовки та орієнтовні модулі програми навчання присяжних. Надано пропозиції щодо впровадження інституту мирових суддів для України; запропоновано варіанти вирішення питання щодо проведення виборів мирових суддів у поточних умовах воєнного стану в Україні, коли проведення виборів відповідно до положень Конституції України заборонено. Дата реєстрації 2025-02-19 Додано в НРАТ 2025-02-19 Закрити