Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000088, Докторська дисертація На здобуття Доктор мистецтвознавства Дата захисту 14-03-2025 Статус Захищена Назва роботи Трансформації образотворення у контексті культурно-мистецьких процесів 1990-х – 2020 років. Здобувач Міронова Тетяна Володимирівна, Кандидат мистецтвознавства Опонент Яковець Інна Олександрівна Опонент Одрехівський Роман Васильович Опонент Кара-Васильєва Тетяна Валеріївна Рецензент Граб Уляна Богданівна Рецензент Никорак Олена Іванівна Рецензент Карась Ганна Василівна Опис Об’єктом дослідження є українське мистецтво 1990-х – 2020-х років. Метою роботи є визначення трансформацій художньої образності в українському образотворчому мистецтві 1990-х – 2020-х років, а також окреслення її головних векторів-координат у сучасному культуротворчому процесі. Дослідження базується на принципах наукової достовірності, всебічності. У роботі вжито мистецтвознавчий та культурологічний підходи для вивчення семіотичних систем. Інтегративний підхід дав змогу дослідити сучасну художню мову в оновлених формах візуалізації. Основним методом філософського блоку є онтологічний аналіз буття форм прояву візуалізації сучасної художньої культури. При визначенні координат творення художнього образу в українському мистецтві – структурно-системний підхід. У роботі використовувались такі методи: аксіологічний, герменевтичний, Історико-хронологічни, порівняльно-історичний (компаративний), контекстуальний, метод конвергенції. культуротворчий метод. крос-культурного метод. соціокультурний метод. метод верифікації, формально-стилістичний метод. метод композиційного аналізу та метод мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації вперше охарактеризовано основні художньо-естетичні та 32 культурологічні трансформації образотворення в розвитку українського мистецтва 1990-х–2020-х років. Так, у роботі вперше – з позиції системного аналізу розглянуто та оцінено стан розвитку культурно-мистецького простору України 1990-х – 2020-х років; – визначено принципи функціонування комунікативного аспекту в сучасному українському мистецтві; – окреслено трансформації сприйняття художнього образу в артпрактиках 1990-х–2020-х років з урахуванням специфіки медіа-мистецтв; – введено до наукового обігу низку маловідомих арт-проєктів, творів та імен українських мистців 1990-х–2020-х років; удосконалено – понятійно-категоріальний апарат сучасного українського мистецтва в новій естетичній парадигмі ХХІ століття; – характеристику функціонального та комунікативного аспектів в сучасному українському мистецтві; – проблематизацію існування сучасного мистецтва в експозиційних просторах; – аспекти розвитку українського арт-ринку межі ХХ –ХХІ століть у світовому контексті; уточнено – інституційні аспекти розвитку сучасного українського мистецтва; – визначення поняття «художньої образності» у сучасному українському мистецтві; набули подальшого розвитку – теза про те, що протягом 1990-х – 2020-х років український художній процес збагатився новими комунікативними кодами, що вплинули на розвиток усієї культури та мистецтва; 33 – осмислення послідовних еволюційних процесів у мистецькому середовищі, що стосуються формотворення і змістовності, трансформуючи мистецтво у джерело дослідницьких експериментів. Дата реєстрації 2025-02-25 Додано в НРАТ 2025-02-25 Закрити