Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0525U000515, Докторська дисертація На здобуття Доктор психологічних наук Дата захисту 22-11-2025 Статус Захищена Назва роботи Ігрове моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності Здобувач Хайрулін Олег Михайлович, Кандидат психологічних наук Опонент Панок Віталій Григорович Опонент Родіна Наталія Володимирівна Опонент Жовтянська Валерія Вікторівна Опис У дисертації подано наукову теорію ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності, яка надає прикладну структурно-функціональну модель формування, функціонування та розвитку названого моделювання. Соціалізація сучасної людини характеризується динамікою і розмаїттям стимулів, дефіцитом життєвого балансу, екзистенційним перенапруженням психологічної сфери особи. Універсальною формою, способом і методом прожиття запропоновано та обґрунтовано ігрове моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності. Функціями ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта є дескриптивна, прогностична і нормативна. Центральним концепт-ядром теорії є поняття габітусу суб’єкта, який постійно знаходиться у центрі загальної архітектоніки й активності функціональної системи особи та унаявлює фундаментальний акцептор самостворення і саморозвитку людини, універсальну корисну модель результату її життєдіяльності. Габітус є агентом і продуктом соціалізації людини, наслідком інтеріоризації нею референтних рольових моделей та психодинамічним осередям екстеріоризації та життєактивності суб’єкта. Розвиток габітусу відбувається відповідно до моделі вчинку та завдяки ігровим закономірностям. Внутрішньосуб’єктний і зовнішньосуб’єктний аспекти життєдіяльності при цьому виконують комплементарні завдання і ролі. Функціоналізм габітусу має телеологічний й контингентний виміри. Інтегровані закономірності гри, моделювання і вчинку визначають атрибути й алгоритми життєдіяльності людини, її розвиток. Насамперед йдеться про сутність і психологічні регулятивні механізми двох фундаментальних та універсальних класів ігроформ, які репрезентуються відповідно концептами вчинкової екзистенційної гри та ігроїда й створюються та взаємодіють комплементарно. Тобто ігроїди становлять численні варіанти формоутворення виродженої, спрощеної екзистенційної гри та/або її імітації, водночас вчинкова екзистенційна гра виникає та розвивається на основі критичних дефіцитів прагматики ігроїдів та актуалізації опозиційних модусів-типів корисності: а) індивідуальної (егоїстичної) корисності та б) суспільно зумовленої інтерсуб’єктивної (кооперативної, коаліційної) корисності. Для ігрового моделювання життєдіяльності людини корисність є універсальним мотиваційним системотвірним фактором. Запропоновано та аргументовано типологію репрезентацій ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта, яка має таксономічну структуру та включає: 1) клас інтеріоризованих ментальних репрезентацій (індивідуальні цінності, унормування світогляду, диспозиції, зміст внутрішньо-суб’єктного простору духовної сутності людини, її ментальний лексикон) і 2) клас діяльнісних репрезентацій екстеріоризації (унаявлені фізичні, кінетичні та вербальні явища свідомої життєдіяльності людини). Методологічну основу розробки й верифікації теорії складає філософський апріоризм і логіцизм, аналітична філософія, положення про єдність процесу та результату пізнання, теорії гри, моделювання та вчинку. Базисом структури наукової моделі (сигнатури) обрано категорійну матрицю сучасної соціогуманітарної теорії, що забезпечує універсальність й транзитивність наукових даних на п’яти категорійних рівнях/поясах емпірично обґрунтованого теоретизування: “конкретне”, “одиничне”, “особливе”, “загальне” та “універсальне”. Наукову модель теорії збудовано та верифіковано на засадах онтологічного моделювання, математичної теорії ігор та результатах виявлення психологічної сутності полідисциплінарного наукового пізнання емпіричних упредметнень ігрового моделювання життєдіяльності людини в умовах невизначеності. Дата реєстрації 2025-11-30 Додано в НРАТ 2025-11-30 Закрити