Search academic texts

Information × Registration Number 0526U000105, Doctoral dissertation Status Доктор філологічних наук Date 24-04-2026 popup.evolution o Title Linguo-Cognitive and Communicative-Pragmatic Dimensions of Ukrainian-Language Wartime Newspaper Discourse Author Yuliya P. Maslova, Кандидат філологічних наук popup.advisor Natalia M. Kostusyak popup.opponent Olha Kyryliuk popup.opponent Inna Y. Zavalniuk popup.opponent Mapyna I. Navalna Description Актуальність дослідження лінгвокогнітивних і комунікативно-прагматичних параметрів українськомовного газетного дискурсу воєнного періоду зумовлена потребою ґрунтовного осмислення того, як медійне мовлення в кризовій ситуації конструює та інтенсифікує суспільні ментальні моделі війни, інкорпоруючи когнітивні фрейми й ілокутивно спрямовані стратегії персуазії в динамічну мультикомпонентну семіодискурсну систему. У межах теоретико-методологійного підґрунтя дискурс інтерпретовано як процесуальну діяльність, що перебуває у зв’язку із ситуативно-комунікативними чинниками, віддзеркалює мовну картину світу й актуалізує прагматичний потенціал газетних текстів через взаємодію наративних, стилістичних й інтертекстуальних маркерів. Лексико-генетичний аналіз виявив дериваційні та семантичні механізми експлікації військової й медичної лексики, активізацію неологійних одиниць (укладено словник неологізмів воєнного періоду), когнітивно-прагматичні характеристики воєнного сленгу та трансформованих фразеологізмів, що зумовлюють високий експресивно-оцінний потенціал дискурсу. У концептуальному блоці простежено вербалізацію базових концептів війна, мир, жінка, чоловік, які постають прототипно зорганізованими й фреймово стабілізованими кластерами з опозиціями «агресія/оборона», «жертва/героїзм», «стійкість/відновлення» та «справедливість/безпека», актуалізованими в заголовковій елоквенції й текстових сегментах через фемінітиви, бінарні маркери «свій/чужий», модально-евіденційні формули та оцінні колокації, завдяки чому інституціоналізовано розширені рольові репертуари, збалансовано аксіологійну шкалу та сформовано керовану інтерпретацію медіанаративу. Науково новим є верифікований опис гендерних зрушень воєнного періоду: на корпусному матеріалі експліковано розширення жіночої агентности та соціальних ролей (військова, медикиня/ парамедикиня, волонтерка, танкістка, снайперка, офіцерка, солдатка) і відповідне переформатування чоловічих образів у бік поліфонійних сценаріїв відповідальности, компетентности та дипломатійности; нормування фемінітивів і їхню стилістичну маркованість в офіційно-публіцистичному регістрі; заголовкову елоквенцію як механізм гендерного позиціювання (пряма мова, інтенсифікатори, опозиція «свій/чужий»); а також методологійне нововведення – застосування «шести капелюхів» Е. де Боно для аналітичної стратифікації чоловічих образів у воєнних медіанаративах. Наукова новизна полягає в комплексному синтезі когнітивної семантики, критичного дискурс-аналізу та візуальної семіотики для багатоаспектного опису газетного дискурсу війни, у запропонованій класифікації воєнних лексичних інновацій за дериваційними та прагматичними параметрами, а також у розробленій концептуальній моделі дискурсних стратегій персуазії, що інтегрує вербальні й невербальні коди. Результати емпіричного аналізу засвідчують високу кореляцію між інтенсивністю вербалізації когнітивних фреймів і ступенем експресивно-оцінного навантаження тексту,  що підтверджує здатність газетного дискурсу оперативно адаптувати лінгвістичний та семіотичний репертуар до екстремальних комунікативних умов. Висновки демонструють системну взаємодію лексичних інновацій із прагматичними стратегіями мобілізації, легітимації й солідаризації, а також зумовлюють емоційний вплив візуально-знакових елементів на процеси когнітивної інтерпретації та аксіологійного оцінювання реципієнтів. З’ясовано, що синергійне використання вербальних і невербальних кодів забезпечує підвищення персуазивної ефективности повідомлень, сприяє формуванню колективної конструкції реальности й оптимізує комунікативну стабільність у кризових суспільних ситуаціях. Інноваційність дисертації детермінована інтегральною методикою, що поєднує когнітивно-семантичне моделювання, ілокутивно-прагматичне розшарування та мультикодову семіотичну експлікацію у формалізованому аналізі корпусу воєнного газетного дискурсу. Така семіодискурсна гетероглосія індукує колективні ментальні репрезентації війни й оптимізує механізми перлокутивного впливу, задаючи новий вектор для подальших когнітивно-прагматичних студій кризових медіакомунікацій Registration Date 2026-04-21 popup.nrat_date 2026-04-21 Close