Реєстраційний номер
0526U000105, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор філологічних наук
Дата захисту
24-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Лінгвокогнітивні й комунікативно-прагматичні виміри українськомовного газетного дискурсу воєнного періоду
Здобувач
Маслова Юлія Петрівна, Кандидат філологічних наук
Консультант Костусяк Наталія Миколаївна
Опонент Кирилюк Ольга Леонідівна
Опонент Завальнюк Інна Яківна
Опонент Навальна Марина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Опис
Актуальність дослідження лінгвокогнітивних і комунікативно-прагматичних параметрів українськомовного газетного дискурсу воєнного періоду зумовлена потребою ґрунтовного осмислення того, як медійне мовлення в кризовій ситуації конструює та інтенсифікує суспільні ментальні моделі війни, інкорпоруючи когнітивні фрейми й ілокутивно спрямовані стратегії персуазії в динамічну мультикомпонентну семіодискурсну систему. У межах теоретико-методологійного підґрунтя дискурс інтерпретовано як процесуальну діяльність, що перебуває у зв’язку із ситуативно-комунікативними чинниками, віддзеркалює мовну картину світу й актуалізує прагматичний потенціал газетних текстів через взаємодію наративних, стилістичних й інтертекстуальних маркерів. Лексико-генетичний аналіз виявив дериваційні та семантичні механізми експлікації військової й медичної лексики, активізацію неологійних одиниць (укладено словник неологізмів воєнного періоду), когнітивно-прагматичні характеристики воєнного сленгу та трансформованих фразеологізмів, що зумовлюють високий експресивно-оцінний потенціал дискурсу. У концептуальному блоці простежено вербалізацію базових концептів війна, мир, жінка, чоловік, які постають прототипно зорганізованими й фреймово стабілізованими кластерами з опозиціями «агресія/оборона», «жертва/героїзм», «стійкість/відновлення» та «справедливість/безпека», актуалізованими в заголовковій елоквенції й текстових сегментах через фемінітиви, бінарні маркери «свій/чужий», модально-евіденційні формули та оцінні колокації, завдяки чому інституціоналізовано розширені рольові репертуари, збалансовано аксіологійну шкалу та сформовано керовану інтерпретацію медіанаративу. Науково новим є верифікований опис гендерних зрушень воєнного періоду: на корпусному матеріалі експліковано розширення жіночої агентности та соціальних ролей (військова, медикиня/ парамедикиня, волонтерка, танкістка, снайперка, офіцерка, солдатка) і відповідне переформатування чоловічих образів у бік поліфонійних сценаріїв відповідальности, компетентности та дипломатійности; нормування фемінітивів і їхню стилістичну маркованість в офіційно-публіцистичному регістрі; заголовкову елоквенцію як механізм гендерного позиціювання (пряма мова, інтенсифікатори, опозиція «свій/чужий»); а також методологійне нововведення – застосування «шести капелюхів» Е. де Боно для аналітичної стратифікації чоловічих образів у воєнних медіанаративах. Наукова новизна полягає в комплексному синтезі когнітивної семантики, критичного дискурс-аналізу та візуальної семіотики для багатоаспектного опису газетного дискурсу війни, у запропонованій класифікації воєнних лексичних інновацій за дериваційними та прагматичними параметрами, а також у розробленій концептуальній моделі дискурсних стратегій персуазії, що інтегрує вербальні й невербальні коди. Результати емпіричного аналізу засвідчують високу кореляцію між інтенсивністю вербалізації когнітивних фреймів і ступенем експресивно-оцінного навантаження тексту, що підтверджує здатність газетного дискурсу оперативно адаптувати лінгвістичний та семіотичний репертуар до екстремальних комунікативних умов. Висновки демонструють системну взаємодію лексичних інновацій із прагматичними стратегіями мобілізації, легітимації й солідаризації, а також зумовлюють емоційний вплив візуально-знакових елементів на процеси когнітивної інтерпретації та аксіологійного оцінювання реципієнтів. З’ясовано, що синергійне використання вербальних і невербальних кодів забезпечує підвищення персуазивної ефективности повідомлень, сприяє формуванню колективної конструкції реальности й оптимізує комунікативну стабільність у кризових суспільних ситуаціях. Інноваційність дисертації детермінована інтегральною методикою, що поєднує когнітивно-семантичне моделювання, ілокутивно-прагматичне розшарування та мультикодову семіотичну експлікацію у формалізованому аналізі корпусу воєнного газетного дискурсу. Така семіодискурсна гетероглосія індукує колективні ментальні репрезентації війни й оптимізує механізми перлокутивного впливу, задаючи новий вектор для подальших когнітивно-прагматичних студій кризових медіакомунікацій
Дата реєстрації
2026-04-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-21 / 2026-07-09
