Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100537, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості регулювання правовідносин у сфері спорту в Україні: теоретико-правовий підхід.

Здобувач

Дубінська Зоряна Петрівна,

Керівник Шевців Михайло Богданович
Опонент Жаровська Ірина Мирославівна
Опонент Ткалич Максим Олегович
Рецензент Балинська Ольга Михайлівна
Рецензент Забзалюк Дмитро Євгенович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

02-04-2021

Опис

Дисертаційна робота розкриває результати комплексної теоретико-правової розвідки, присвяченої особливостям регулювання правовідносин у сфері спорту в Україні. Cистематизований матеріал дисертації є результатом аналізу наукових досліджень, дотичних до запропонованої теми, відповідних нормативно-правових актів, міжнародно-правових договорів, правозастосовної практики, статистичних та аналітичних даних. У роботі проведено огляд основних ідей наукових досліджень, пов’язаних із регулюванням правовідносин у сфері спорту, з’ясовано методологічні особливості такого дослідження. Розкрито особливу роль системно-структурного та системно-функціонального методів для дослідження місця спортивного права в системі права та системі законодавства. Підкреслюється, що інтерес до осмислення особливостей регулювання правовідносин у сфері спорту почав особливо зростати протягом останніх десятиліть. Це пов’язано з тим, що спортивні змагання стали викликати особливий інтерес як вагома частина розважального бізнесу, а також із тим, що бути здоровим і мати спортивний вигляд стало масовим культурним трендом. Таким чином, збільшився обсяг взаємодій, пов’язаних зі сферою спорту, що призвело до зростання обсягу суспільних і приватних інтересів, а отже, і обсягу юридично значимих ситуацій у сфері спорту і, відповідно, розширення середовища спортивних правових відносин. Наукові праці дослідників, які цікавилися зазначеною тематикою, значною мірою присвячені з’ясуванню місця такого феномену як «спортивне право» у системі права та системі законодавства. Попри те, що цей правовий комплекс все ще перебуває в процесі розвитку, варто не лише зафіксувати стан регулювання правовідносину сфері спорту на певний момент, а й тенденції і напрями його розвитку. Проблемам регулювання правовідносин у сфері спорту приділяють увагу у своїх наукових працях багато вчених, зокрема: А. Апаров, Г. Бордюгова, Г. Гаро, О Заярний, М. Костенко, А. Куц, О. Кушнір, О. Моргунов, І. Процик, А. Сердюков, М. Тіхонова, М. Ткалич та інші. У роботі узагальнено наукові дослідження проблем регулювання правовідносин у сфері спорту, запропоновано авторське бачення систематизаціїу цій сфері, розкрито основні підходи до вдосконалення механізму регулювання правовідносин у сфері спорту. Зокрема, висвітлена проблема з’ясування місця спортивного права в системі права та системі законодавства, а також визначення об’єкта та суб’єкта правовідносин у сфері спорту. Підкреслюється, що розвиток спортивного права як міжгалузевого інституту права розгортається в кілька етапів: а) первинний (зародження правового регулювання у сфері спорту, одиничні норми й інститути); б) період накопичення (творення норм та інститутів, що регулюють правовідносини у сфері спорту); в) період стабілізації (наявність слабо систематизованої сукупності норм); г) період систематизації (досягнення прогнозованихрезультатів). Застосовуючи формально-догматичний метод, запропоновано низку авторських визначень: Спортивні правовідносини (правовідносини у сфері спорту) – це суспільні відносини, що породжують суб’єктивні права та юридичні обов’язки у спеціальних суб’єктів, які провадять фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність на основі норм спортивного права. Спортивне законодавство – це сукупність нормативно-правових актів, інших джерел права, що регулюють правовідносини у сфері спорту. Спортивне право розглядається як міжгалузевий інститут права, який складається з норм та інститутів права, пов’язаних з різними фундаментальними галузями права, що об’єднані спеціальними правовими конструкціями та особливим суб’єктом та об’єктом правовідносин задля правового регулювання відносин у сфері спорту. Виокремлено тенденції розвитку спортивних правовідносин: 1) розвиток законодавства у сфері спорту та матеріально-технічного забезпечення спорту; 2) залучення додаткових джерел фінансування, 3) створення сприятливих умов для занять спортом; 4) пропаганда здорового способу життя; 5) налагодження роботи зі ЗМІ та у соціальних мережах; 6) будівництво мультифункціональних спортивних комплексів, комерціалізація спорту; 7) утворення та визнання нових видів спорту; 8) організація та проведення спортивних заходів на високому рівні, збільшення спортивних досягнень та престижу країни тощо. Вказано, що суттєва частина спортивних правовідносин залишається нерегламентованою в українському праві.