Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102347, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-09-2021 Статус Запланована Назва роботи Державо-правові реформи в Австрії у 40–90 роках XVIII ст. Здобувач Пиртко Михайло Сергійович, Керівник Кольбенко Андрій Володимирович Опонент Ковальчук Віталій Богданович Опонент Зварич Роман Васильович Рецензент Бобечко Назар Ростиславович Рецензент Моряк-Протопопова Христина Миколаївна Опис У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на території Австрії у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено здійснення державно-правових реформ в Австрії у 40-90-х роках ХVІІІ ст. У дисертаційному дослідженні здійснено обґрунтування сутності реформ освіченого абсолютизму в Австрійській імперії, показано їхні причини, передумови та філософсько-правові засади. Відзначено, що хоч реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ доцільно розглядати в контексті європейських змін того часу, все ж освічений абсолютизм на австрійському ґрунті мав лише йому притаманні особливості (камералістські принципи ведення економіки, тактична гнучкість при бажанні зберегти етнічно розрізнену імперію, опора на церкву). Показано передумови, етапи та особливості (у т.ч. труднощі) модернізації австрійського державного механізму, яка була спрямована передусім на централізацію та створення ефективного управлінського апарату; централізація була покликана зміцнити владу імператора і підірвати політичну вагу регіональних еліт згідно з принципом – державна влада – єдина за своєю суттю. Введено в науковий обіг низку архівних джерел, завдяки яким з’ясовано, що адміністративні й економічні реформи Йосифа ІІ сприяли інтеграції розрізнених провінцій Австрійської імперії в єдиний господарський комплекс, чого не вдалося сповна зробити Марії Терезії. Меркантилістська й камералістська політика імператорського двору сприяли поліпшенню економічного становища держави. Ключовою серед господарських реформ, без сумніву, стала ліквідація кріпосного права, що одночасно позитивно вплинуло як на аграрний, так і на промисловий сектори економіки. Після проведення селянської реформи 1781–1782 рр. селянин перестав бути кріпаком й опинився під захистом державного права (їх стали трактувати повноправними громадянами); він посідав оброблюваний ним ґрунт і мав право отримувати з нього дохід, поміщик не міг його усунути з цієї земельної ділянки, як це було з кріпаком. Дата реєстрації 2021-09-29 Додано в НРАТ 2021-09-29 Закрити