Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U101993, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-01-2024 Статус Захищена Назва роботи Діагностичне і прогностичне значення IgG4 при запальних захворюваннях кишечника Здобувач Тарасова Тетяна Сергіївна, Керівник Степанов Юрій Миронович Опонент Сірчак Єлизавета Степанівна Опонент Гріднєв Олексій Євгенійович Рецензент Меланіч Світлана Леонідівна Рецензент Будзак Ігор Ярославович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії із галузі знань 22 – «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 – «Медицина». – ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро, 2023. Метою дисертації є удосконалення діагностики виразкового коліту і хвороби Крона на підставі вивчення сироваткового й тканинного IgG4 й розробка алгоритму прогнозування їх перебігу та оптимізації лікування. В основу дисертаційного дослідження покладено результати загальноклінічного та лабораторно-інструментального обстеження 100 хворих на запальні захворювання кишечника (ЗЗК), які перебували на стаціонарному лікуванні у відділені захворювань кишечника ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» в період з 2019 по 2022 рр.. У пацієнтів досліджували рівень сироваткового IgG4 в крові й тканинного IgG4 в слизовій оболонці товстого кишечника (СО ТК). Для досягнення поставленої мети всіх пацієнтів поділено залежно від нозології й тяжкості перебігу захворювання – легкий ступінь виразкового коліта (ВК) – 7 пацієнтів, ВК середнього ступеня – 54 пацієнтів, 14 пацієнтів з важким ступенем тяжкості перебігу ВК, хворі на хворобу Крона (ХК) середнього ступеня тяжкості – 17 пацієнтів та 8 пацієнтів на ХК важкого ступеня. У зв’язку з тим, що мета та завдання нашої роботи були спрямовані на вивчення факторів гуморального імунітету та розробку комплексу прогностичних критеріїв перебігу ВК і ХК, в дослідженні були використані як методи загальноприйнятого клінічного обстеження, так і спеціальні методи, які дозволяють верифікувати діагноз (ендоскопічне дослідження товстої кишки, гістологічне та імуногістохімічне дослідження біоптатів). Усім хворим проведено загальнокліничні обстеження. Вивчалися та деталізувалися скарги обстежених, проводився фізикальний огляд, антропометричні дослідження, лабораторні та інструментальні методи обстеження та їх аналіз. Усім пацієнтам виконувалось ендоскопічне обстеження кишечника, яке проводилося за загальноприйнятими методиками з використанням відеоколоноскопу Olympus EVIS EXERA III («Olympus» Japan 2016), з метою встановлення діагнозу, проведення детальної оцінки стану слизової оболонки (СО) товстої кишки (ТК), отримання біопсійного матеріалу для гістологічного досліджень. Усім пацієнтам визначали кількісний вміст імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G, G4 в сироватці крові й рівнів інтерлейкінів-10 (ІЛ-10), TNF-α, методом імуноферментного аналізу (ІФА). Також визначали концентрацію в калі фекального кальпротектина (ФК). Вивчали загальну гістоструктуру СО за допомогою гістологічних і морфометрічних методів. Усім пацієнтам із для визначення кількості IgG4-позитивних плазматичних клітин проводили імуногістохімічне дослідження. Для визначення впливу системних глюкокортикостероїдів (ГКС) на рівень сироваткового IgG4, і визначення можливості використання IgG4 як прогностичного маркера і показника ефективності терапії, хворих було розділено на дві групи: 22 хворих на ЗЗК, які впродовж останнього року приймали системні ГКС в стандартній дозі 30-40мг на добу, та 78 хворих на ЗЗК, які не приймали ГКС. Для оцінки впливу лікування хворі були розділені на дві групи: 30 хворих на ЗЗК (24 хворих з ВК та 6 хворих із ХК), яким призначали системні ГКС, згідно стандартам лікування на момент дослідження, та 14 хворих на ЗЗК (13 із ВК та 1 із ХК), які не потребували прийому ГКС на момент дослідження. Для порівняння отриманих результатів з нормою створена контрольна група практично здорових осіб, репрезентативна із групою порівняння за віком та статтю (n=15). Результати клінічного дослідження вказують на більш характерне ураження прямої кишки (57,1 %) при легкому перебігу ВК та достовірно більшу кількість пацієнтів з тотальним ураженням товстої кишки (57,2 % проти 11,1 % (р<0,05)) у хворих з важким ступенем тяжкості ВК ніж при середньому ступені. Виявлено переважання в клінічній симптоматиці послаблення стулу, що достовірно частіше спостерігалося у хворих на ВК середнього ступеня тяжкості ніж в групі ХК з відповідною тяжкістю патології. Наявність патологічних домішок вірогідно більш притаманна пацієнтам з ВК ніж з ХК. Найчастіше у хворих з ВК відмічався біль за ходом товстого кишечнику (71,4 % - група ВК легкого ступеня тяжкості; 74,6 % - ВК середнього ступеня тяжкості та 95,5 % - ВК важкого ступеня тяжкості), що більш притаманно хворим з тяжким перебігом ніж при середній важкості захворювання. Переважною локалізацією болю при ХК була навколопупкова ділянка (з достовірною різницею між хворими ХК важкого ступеня тяжкості та ВК легкого і середнього ступенів тяжкості, та ХК середнього ступеня тяжкості й ВК середнього ступеня тяжкості). Визначено достовірно більшу частоту анемії у хворих на ВК з тяжким перебігом захворювання ніж у пацієнтів з легким та середнім ступенем тяжкості. (у 2,5 та 3,5 рази відповідно (р<0,05)) та у пацієнтів з ХК при важкому перебігу ніж при середньому ступені тяжкості (44,4 % проти 10,5 %). Дата реєстрації 2023-12-26 Додано в НРАТ 2023-12-26 Закрити