Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000708, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Коморбідні ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак: характер і частота; виявлення та характеристика синтропічних варіантів; діагностична цінність їх маркерів; прогноз ймовірности виникнення.

Здобувач

Кобак Любов Орестівна,

Керівник Абрагамович Орест Остапович
Опонент Сміян Світлана Іванівна
Опонент Яременко Олег Борисович
Рецензент Скляров Євген Якович
Рецензент Ліщук-Якимович Христина Олександрівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

22-01-2024

Опис

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуального наукового завдання – удосконалення діагностики коморбідних уражень органів системи кровообігу (ОСК) у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) на основі: вивчення їхнього характеру і частоти; виявлення та характеристики синтропічних варіантів; з’ясування діагностичної цінности їхніх клінічних і лабораторних маркерів; визначення чинників ризику ймовірности їх виникнення. Вивчення коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ показало, що деякі з них статистично достовірно залежать від активности хвороби. Тому синдром А. Г. М. Рейно (χ2 = 9,49, р = 0,047), атеросклероз (χ2 = 10,28, р = 0,037), недостатність мітрального клапана (χ2 = 9,73, р = 0,046), ущільнення стулок мітрального клапана (χ2 = 14,89, р = 0,005), симптоматичну АГ (χ2 = 10,55, р = 0,033), ретикулярне ліведо (χ2 = 10,15, р = 0,038), ангіопатію сітківки (χ2 = 10,66, р = 0,031), міокардит (χ2 = 12,40, р = 0,015), перикардіальний випіт (χ2 = 9,80, р = 0,045), легеневу гіпертензію (χ2 = 10,14, р = 0,039), тромбоз вен (χ2 = 11,07, р = 0,026), капілярит (χ2 = 9,84, р = 0,044), ендокардит (χ2 = 9,52, р = 0,050) вважаємо синтропічними коморбідними ураженнями серця у хворих на СЧВ; було 118 (94,40 %) хворих на СЧВ із цими синтропічними коморбідними ураженнями серця і судин. Інші ураження, частота виявлення яких не залежить від активности СЧВ, належать до супутніх. Деякі із синтропічних коморбідних уражень ОСК у хворих на СЧВ достовірно (р < 0,050) залежать від статі, віку, тривалости хвороби, перебігу хвороби. У хворих на СЧВ із синтропічними коморбідними ураженнями ОСК з’ясовано та відібрано для дослідження клінічні й лабораторні маркери, що їх фіксували статистично достовірно частіше, ніж у хворих на СЧВ без них (р < 0,050), і вони мали позитивний зв'язок із синтропічним ураженням (коефіцієнт асоціації більший за нуль). Для визначення констеляцій клінічних і лабораторних маркерів застосовували біноміальний коефіцієнт І. Ньютона. Виявлено, що достовірно (р < 0,050) найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих клінічних маркерів і їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має окремий клінічний маркер зблідніння пальців рук і ніг на холоді (абсолютний ризик (АР) 80,00 %); недостатности МК – констеляція «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою» (АР 93,75 %); ущільнення МК – констеляція «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця» (АР 69,23 %); симптоматичної АГ – окремий клінічний маркер акцент другого тону над аортою (АР 72,50 %); ретикулярного ліведо – констеляція «біль у суглобах + нові висипання + задишка» (АР 51,72 %); ангіопатії сітківки – констеляція «біль у суглобах + підвищення АТ» (АР 56,10 %); міокардиту – констеляція «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця» (АР 55,17 %); перикардіального випоту – констеляція «біль у суглобах + ослаблення тонів серця» (АР 33,33 %); однакове прогностичне значення має окремий клінічний маркер задишка і констеляція клінічних маркерів «біль у суглобах + задишка» (АР 66,67 %) для визначення ймовірности виникнення атеросклерозу та окремий клінічний маркер акцент другого тону над легеневою артерією і констеляція клінічних маркерів «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією» (АР 83,33 %) для визначення ймовірности виникнення легеневої гіпертензії у хворих на СЧВ. Найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих лабораторних маркерів та їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має окремий маркер ↓ С3 (АР 76,47 %); атеросклерозу – констеляція зі ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4 (АР 90,00 %); недостатности МК – констеляція зі ↑ ШОЕ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ АФЛА Ig М (АР 60,78 %); ущільнення МК – констеляція зі ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA (АР 56,00 %); симптоматичної АГ – констеляція зі ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro) (АР 53,41 %); ретикулярного ліведо – констеляція зі ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-dsDNA + ↑ anti-Sm (АР 39,29 %); ангіопатії сітківки – констеляція зі ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 44,10 %); міокардиту – окремий маркер ↓ С4 (АР 76,92 %); перикардіального випоту – констеляція еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту (АР 56,52 %); легеневої гіпертензії – констеляція гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 24,20 %). Отже, певні клінічні та лабораторні маркери чи їхні констеляції мають достовірно найбільшу діагностичну цінність для діагностики синтропічних коморбідних уражень ОСК, що дасть змогу запідозрити їх наявність у хворих на СЧВ, а з’ясовані чинники ризику уможливлять спрогнозувати ймовірність їх виникнення із остаточною верифікацією за допомогою інструментальних методів діагностики.