Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001124, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

27-02-2024

Статус

Запланована

Назва роботи

Особливості ремоделювання міокарда в хворих на стабільну ішемічну хворобу серця із супутнім цукровим діабетом 2 типу: способи медикаментозної корекції.

Здобувач

Нищук-Олійник Наталія Богданівна,

Керівник Федоров Сергій Валерійович
Опонент Ілащук Тетяна Олександрівна
Опонент Соломенчук Тетяна Миколаївна
Рецензент Дідушко Оксана Миколаївна
Рецензент Нестерак Роксолана Вікторівна

Опис

Встановлено що коморбідні пацієнти із СІХС у поєднанні із ЦД2 у 2,04 рази частіше були працездатного віку, що є значущою соціальною проблемою. Для поєднаного перебігу характерна малосимптомна клініка, безбольова ішемія та доєднання скарг, які можуть окреслити симптоми гіперглікемії. Відмічено, що супутній ЦД2 у пацієнтів із СІХС обумовлює структурно-функціональні особливості ремоделювання міокарда, які проявляються вищими значеннями кінцевого діастолічного розміру (у 1,23 раза), кінцевого систолічного розміру (у 1,09 раза), відносної товщини стінки лівого шлуночка (у 1,37 раза), сповільненням процесів релаксації міокарда за показниками Е/А (у 1,39 раза), зростанням DT на 20,47 % та IVRT (на 32,09 %); частішим формуванням патологічної концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (у 1,79 раза). Установлено, що СІХС із супутнім ЦД2 в хворих характеризується активацією елементів системного низькоінтенсивного запалення, що проявляється, порівняно з хворими без цукрового діабету, вищою кількістю в крові лейкоцитів зростанням в крові кількості лейкоцитів (у 1,24 раза) за рахунок нейтрофілів (у 1,32 раза) і лімфоцитів (у 1,14 раза); зростанням інтегральних запальних індексів: ІСН/М (у 1,23 раза), ІСН/Л (у 1,38 раза); напруженням рівня ендогенної інтоксикації за індексом реактивної відповіді нейтрофілів (у 1,39 раза). Уперше доведена провідна роль системи тромбоцитів у розвитку низькоінтенсивного запалення в атерогенезі; показано, що підвищення рівня тромбоцитів (у 1,35 раза) супроводжується зростанням індексу системного імунного запалення (у 1,49 раза) і є прогностично вагомі за оцінки розвитку і важкості СІХС у поєднанні із ЦД2. Нейтрофіли і тромбоцити/лімфоцити у хворих на СІХС за умови супутнього ЦД2 перебувають у стані хронічної активації на тлі частіше виявленої хронічної інфекції Chlamydophila pneumoniae (у 1,64 раза), проявами якої є дисбаланс продукції прозапальних біологічних маркерів у бік збільшення секреції прозапальних молекул – високочутливого С-реактивного протеїну (на 38,96%), розчинної ізоформи білка ST2 (на 53,85%), триметиламін n-оксиду (на 33,87%), рівнів Толл-подібного рецептора 2 (на 53,84 %) та Толл-подібного рецептора 4 (на 43,75 %) та відношення TLR2/TLR4 (в 1,35 рази). Уперше показано, що на патологічне ремоделювання лівого шлуночка при даній поєднаній патології впливають маркери прогресування атеросклерозу та гіперглікемії: холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ) (r=+0,49), триацигліцериди (ТГ) (r=+0,56), HbA1c (r=-0,41). Уперше простежена залежність формування діастолічної дисфункції ЛШ та прогностично неблагоприємного типу ремоделювання на тлі активності запалення за рівнем високочутливого С-реактивного протеїну (r=-0,52); показників розчинної ізоформи білка ST2 і співвідношення Е/А (r=-0,58) та показників розчинної ізоформи білка ST2 і відносної товщини стінки лівого шлуночка (r=+0,39). Уперше показана залежність активності хронічного низькоінтенсивного запалення за показником індексу системного імунного запалення від рівня глікемії (r=+0,44), ТГ (r=+0,54), ХСЛПНЩ (r=+0,37), високочутливого С-реактивного протеїну (r=+0,79), триметиламін n-оксиду (r=+0,64). Уперше встановлені залежності між рівнями Толл-подібного рецептора 2 та Толл-подібного рецептора 4 і концентраціями високочутливого С-реактивний протеїну, стимулюючого фактора росту, триметиламін n-оксиду, доведено, що циркуляція високої концентрації TLR 2 і TLR4 має незаперечне значення у підтриманні запального синдрому низької інтенсивності. Доведено, що додаткове призначення емпагліфлозину до фармакологічної терапії, відповідної настановам, хворих на СІХС на тлі ЦД2 призводить до швидшої редукції проявів загальної слабкості; унормування харчової поведінки, індексу маси тіла, зниження рівнів у крові HbA1c, hs-СРП, TLR2 і TLR4 та співвідношення TLR2/TLR4. Показано, що поєднана фармакологічна терапія з використанням емпагліфлозину та кверцетину в хворих на СІХС та ЦД2 обумовлює виразніше зменшення порушення процесів релаксації міокарда за даними зростання відношення Е/А та зменшення середніх значень показника кінцевого діастолічного розміру лівого шлуночка та має більш виразний вплив на зниження інтенсивності запального синдрому низької інтенсивності. Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, цукровий діабет ІІ тип, ремоделювання міокарду, фактори ризику серцево-судинних захворювань, системне запалення, маркери запалення, ліпідний обмін, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція, високочутливий С-реактивний протеїн, триметиламін n-оксид, стимулюючий фактор росту, Толл-подібний рецептор 2; 4, кверцетин, емпагліфлозин. Галузь-Медицина.

Дата реєстрації

2024-03-06

Додано в НРАТ

2024-03-06