Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001940, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Міське населення Ізмаїльської області УРСР в умовах радянізації (1944–1954 рр.)

Здобувач

Ільїн Олексій Іванович,

Керівник Дроздов Віктор Володимирович
Опонент Міщанин Василь Васильович
Опонент Церковна Віра Георгіївна
Рецензент Ігнатуша Олександр Миколайович
Рецензент Васильчук Геннадій Миколайович

На здобуття

Доктор філософії, 032, Історія та археологія

Дата захисту

29-03-2024

Опис

Дисертаційна робота зосереджена на розкритті становища міського населення Ізмаїльської області в умовах радянізації в 1944–1954 рр. Стрижневим завданням дослідження було вивчення процесу радянізації Ізмаїльської області, змін у чисельності і структурі міського населення, а також особливостей його повсякденного життя. Наукова новизна дисертації зумовлена постановкою і розробкою проблеми, яку досі не було виокремлено як предмет наукової уваги у вітчизняній та закордонній історіографії. У роботі вперше проаналізовано радянізацію міст краю; розкрито процес створення радянської адміністративно-командної системи; досліджено репресії проти «членів сімей зрадників батьківщини», заможних селян у містах, а також релігійних громад п’ятидесятників, баптистів і старообрядців; з’ясовано динаміку демографічних змін у міському населенні, зокрема вплив повоєнного голоду на його природний рух; описано спротив радянським змінам у містах області, особливу увагу приділено протидії мобілізаціям і колгоспному будівництву в містах; охарактеризовано радянську політику антисемітизму в Ізмаїльській області. У першому розділі було розкрито історіографічну базу, джерела та методологію. При вивченні наукової літератури, присвяченої історії СРСР, з’ясовано, що існує кілька підходів до дослідження Радянського Союзу й відповідно – до розуміння радянізації. До головних із них належать тоталітарний, ревізіоністський, постколоніальний, модернізаційний та культурно-антропологічний. Міське населення було проаналізовано з точки зору культурно-антропологічного підходу. Сучасними українськими та західними науковцями широко вивчено такі проблеми, як зміни в етноконфесійній структурі міського населення, політика пам’яті, символічний простір міст і міська архітектура, повсякденні практики містян, матеріальний стан міського населення, економічний розвиток міст тощо; особливу увагу приділено проблемам репресій проти Української греко-католицької церкви, післявоєнним репресіям та депортаціям. Вагомий внесок науковцями України було зроблено й у студіювання історії Ізмаїльської області, предметом їх пошуку став міський простір, культурне життя повоєнного часу, репресії, депортації 1948 р., процеси колективізації тощо, проте впродовж усього історіографічного періоду історія Ізмаїльської області вивчалася переважно у загальному контексті. Спеціальну увагу містам колишньої області та її міському населенню приділили небагато вчених, що спонукало нас до проведення спеціального дослідження. Дисертація ґрунтується на комплексі історичних джерел, які за походженням і способом збереження інформації об’єднано в п’ять груп: архівні, усні, публікації в періодичній пресі, наративні джерела та опубліковані документи. Найширшою є перша група, яка в роботі представлена актовою документацією, статистичними джерелами, судово-слідчими матеріалами та діловодною документацією. Методологічні засади дослідження включають принципи наукового пізнання (принципи історизму, об’єктивності, ціннісного підходу, всебічності й системності), комплекс загальнонаукових методів (критичного аналізу, синтезу, індуктивний і дедуктивний), які дали змогу вибудувати загальну конфігурацію роботи, спеціальних історичних методів (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний та діахронічного аналізу), а також конкретно-історичних методів, що використовувалися під час аналізу різних типів джерел. У другому розділі розкрито специфіку радянізації Ізмаїльської області в повоєнний період. З’ясовано, що в 1944–1954 рр. в краї було сформовано радянську адміністративно-командну систему й установлено монопольну владу комуністичної партії. В умовах війни з нацистською Німеччиною економіка регіону була підпорядкована військовим потребам: мобілізації чоловіків на фронт та до промисловості, військовим перевезенням, заготівлям харчів для радянської армії, відновленню доріг та залізниці тощо. Визначено, що вагому роль в радянізації зіграли робітники, які працювали в Ізмаїльській області в 1940–1941 рр. та знали її специфіку. Подальша легітимізація радянської влади відбулася через вибори до ВР СРСР, ВР УРСР та до місцевих рад. Визначено, що радянська економічна політика на початку радянізації включала перерозподіл землі, дозвіл на застосування дрібної приватної торгівлі та підприємницької діяльності, а також значні податкові пільги населенню області. Однак уже в 1946–1947 рр. почалася прискорена колективізація краю, темпи якої сягали до 30% на рік, а в 1947 р. була повністю заборонена приватна підприємницька діяльність, введено загальне податкове законодавства та скасовані пільги...