Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003088, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-09-2024 Статус Запланована Назва роботи Генетична модель сучасних пляжевих відкладів північно-західної частини Чорного моря. Здобувач Тарновецький Андрій Костянтинович, Керівник Нестеровський Віктор Антонович Опонент Янко Валентина Венедиктівна Опонент Соловйов Валерій Дмитрович Рецензент Іванова Ганна Миколаївна Рецензент Ковальчук Мирон Степанович Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню літологічного складу та генезису акумулятивно-пляжевих відкладів території узбережжя північно-західної частини Чорного моря. Дисертаційна роботі складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури, додатків. В роботі наведено 106 ілюстрацій, 13 таблиць та 15 формул. В 1 розділі зроблено аналіз попередніх досліджень за темою дисертації. Опрацьовано понад 150 опублікованих джерел. Загалом геологічна будова берегової лінії добре вивчена, але що стосується пляжевих відкладів, то публікації мають фрагментарний характер та зазвичай стосуються окремих ділянок. Багато з цих робіт опубліковано вже понад 50 років тому і є застарілими. В 2 розділі розглянуто методи та матеріали дослідження. Фактичний матеріал для лабораторних досліджень гранулометричного і мінерального складу безпосередньо відібрано в польових умовах за єдиною методикою. Для генетичної моделі в якості вхідних даних були використані матеріали з відкритих джерел. Для досягнення мети роботи використані методи літологічного, мінералогічного, математичного та картографічного аналізу.Також створено алгоритм, який визначає послідовність створення генетичної моделі пляжевих відкладів північно-західного узбережжя Чорного моря. Для реалізації алгоритму використовувались методи інтерполяції, статистичного аналізу та моделювання фізичних процесів. В 3 розділі надана характеристика берегової зони території дослідження. Описано літолого-стратиграфічну конфігурацію берегів території дослідження, яка представлена породами неогенової та четвертинної систем. Зі збільшенням антропогенного навантаження на береги за останні 50 років зросла інтенсивність зсувної діяльності. Внаслідок наявності захисних берегових споруд відбувся перерозподіл ділянок абразії вздовж узбережжя. В 4 розділі надається опис літологічного складу акумулятивно-пляжевих відкладів північно-західної частини Чорного моря. Провідним компонентом є середньозерниста псамітова (0.25–0.5 мм) фракція, з середнім вмістом 48%. Другою за поширеністю є дрібнозерниста псамітова (0.1-0.25 мм) фракція (21%). В мінімальних кількостях присутні крупнозерниста псамітова (>0.5 мм) та алевро-пелітова (<0.1 мм) фракції. Головним мінералом пляжевих відкладів є кварц. Винятковою ділянкою є Крижанівка-Коблево, де переважаючим мінералом є кальцит. Акцесорними та другорядними мінералами визначено: гранати, ставроліт, актиноліт, магнетит, глауконіт, турмалін, ільменіт. Загальний вміст їх не перевищує 1%. Техногенні утворення у пляжевих відкладах представлені склом, залізними та полікомпонентними сплавами, пластиком, шлаком, будівельним матеріалом з загальною кількістю 0.1–0.12%. Фіксується збільшення вмісту техногенних утворень (до 0.23%) в районі Одеси та прилеглих ділянок. В 5 розділі було описано генетичну модель формування сучасних пляжевих відкладів північно-західної частини Чорного моря. При аналізі процесу формування пляжевих відкладів виділено три ключові фактори, які мають найбільший вплив: конфігурація берегової лінії та її співвідношення з зоною пляжів, річковий стік (джерела живлення) та гідродинаміка узбережної частини моря. На основі уточненої конфігурації берегової лінії визначено основні ділянки де відбувається руйнування берегової лінії внаслідок морської абразії. Нині берегова зона, що піддається активному розмиву становить приблизно 60 км. Визначено щорічна кількість матеріалу, що виноситься до морської акваторії внаслідок абразивних процесів. На окремих ділянках вона становить (тис. т./р): Лебедівка-Курортне – 501.8; Кароліно-Бугаз-Чорноморськ – 184.5; Крижанівка-Рибаківка – 201.6; Рибаківка-Очаків – 7.2. Загальна кількість розмитого матеріалу складає близько 895.1 тис. т/р. З нього у формуванні акумулятивно-пляжевих відкладів безпосередньо бере участь приблизно 158.8 тис. т/р. Визначено сучасну область активної руйнації корінних берегів річок з урахуванням впливу людської діяльності. З урахуванням даних минулих років та з використанням методів інтерполяції і статистики визначено сучасну кількість винесеного річками твердого матеріалу до морської акваторії(тис. т./рік): Дунай – 12143, Дністер – 228, Південний Буг – 19.2, Дніпро – 80. З нього на формування відкладів акумулятивної частини узбережжя припадає близько 500 тис. т./рік. На основі даних, які знаходяться у відритому доступі визначено, що кількість днів коли хвилі мають висоту понад 0.5 м (ефективна висота для руйнування берегової лінії) становить приблизно 162 дні на рік. Також виділено основну циклонічну течію у напрямку від Кримського півострова вздовж берегової зони у напрямку до дельти Дунаю, яка має непостійний, переривчастий характер з ділянками реверсного руху водних мас. З урахуванням вхідних даних (річкові наноси, абразивні береги) та гідродинаміки визначено кінцевий розподіл твердого матеріалу для живлення акумулятивно-пляжевих відкладів. В результаті отримано зони розподілу, в яких різні джерела живлення мають різний вплив. Дата реєстрації 2024-09-10 Додано в НРАТ 2024-09-10 Закрити