Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000425, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-06-2022 Статус Запланована Назва роботи Клініко-лабораторне обґрунтування методики відкладеного призначення антибіотиків з використанням полівалентного бактеріофага у пацієнтів із гострим риносинуситом. Здобувач Аль Харірі Махмуд Жумаа, Керівник Попович Василь Іванович Опонент Дєєва Юлія Валеріївна Опонент Гавриленко Юрій Володмирович Рецензент Варунків Олександр Іванович Рецензент Куцик Роман Володимирович Опис У дисертації наведено результати комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих на гострий риносинусит (ГРС), який реєструється, відповідно до оцінок EPOS 2020, на рівні близько 3,5 випадків на 10000 населення, і складає від 2 до 10% звернень до лікарів загальної практики та до отоларингологів. Захворюваність на гострий бактеріальний риносинусит (ГБРС) встановлено на рівні 0,5–2 % від усіх вірусних інфекцій носа та приносових пазух. У реальній практиці при прийнятті рішення про призначення антибіотиків частота ГБРС значно переоцінюється, оскільки до 60 % пацієнтів отримують курс антибіотиків на 1-й день захворювання і вони призначаються при ГРС в 4-9 разів частіше, ніж рекомендовано клінічними рекомендаціями. Однак раннє застосування антибіотиків практично не впливає ні на розвиток ГБРС ні на розвиток ускладнень. Загальна вибірка дослідження (n - 155) включала 24 (30,0%) чоловіків і 56 (70,0%) жінок основної групи (n - 80), та 20 (26,7%) чоловіків і 55 (73,3 %) жінок (n - 75) контрольної групи. Середній вік пацієнтів основної групи склав 36,24 років, контрольної 41,29 років. На першому візиті (V1) всім пацієнтам, включеним у дослідження призначалось лікування яке, згідно чинних рекомендацій, включало іригаційну терапію фізіологічним розчином морської води 4 рази на день і топічний кортикостероїдний препарат (мометазону фуроат) в дозі 200 мг. (по 2 інстиляції в кожну ніздрю двічі на день). Крім цього, пацієнтам основної групи з першого дня лікування додатково призначали полівалентний бактеріофаг крапельно, в кожну ніздрю 3 рази на день, 7-10. Після призначеного лікування проводились контрольні візити пацієнтів: V2 (31день), V3(51день), V4 (101день). На V2 лікарем спільно з пацієнтом приймалось рішення про необхідність призначення емпіричної антибактеріальної терапії. Головним критерієм ефективності було: зменшення вираженості симптомів захворювання, оцінених за бальною шкалою відповідно до шкали MSS, на кожному візиті в порівнянні з 1-м візитом, частота призначень антибіотиків. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше: визначено, що додаткове використання бактеріофага, забезпечує клінічно значуще, достовірне зменшення виразності «великих» симптомів гострого риносинуситу (ринорея, закладеність носа, постназальне затікання) вже на третій день лікування порівняно до стандартної терапії при використання методики відкладеного призначення антибіотиків (р<0,05); показано, що призначення стандартного лікування гострого риносинуситу в рамках методики відкладеного призначення антибіотиків дозволяє зменшити частоту призначення антибактеріальних препаратів з традиційних 83,14% до 58,67% (p<0.005); доведено ефективність додаткового використання бактеріофага по критерію призначення антибактеріальних препаратів, що дозволяє порівняно із рутинним їхнім призначенням, на 44,39% (з 83,14% до 38,75%) зменшити їхню частоту (p<0.005). уточнені наукові дані: щодо інформативності клініко-ендоскопічних методів обстеження для оцінки динаміки клінічних симптомів гострого риносинуситу на третій день лікування, яка має статистично підтверджені характеристики щодо прогнозу подальшого перебігу захворювання і призначення антибактеріальних препаратів в рамках методики відкладеного їх призначення; щодо мікробіологічних (якісний та кількісний склад мікрофлори) імунологічних (концентрації імуноглобуліну А в сироватці крові та секреторного імуноглобуліну A в назальних змивах) характеристик гострого риносинуситу та визначена їх роль в якості прогностичних чинників перебігу захворювання, що обумовлюють підходи до вибору методики лікування; удосконалено: - процес вибору варіанту лікування гострого риносинуситу на підставі визначення клінічних характеристик хворих: визначено, що додаткове до стандартної терапії після вірусного риносинуситу застосування бактеріофага в рамках методики відкладеного призначення антибіотиків дозволяє статистично достовірно зменшити їх призначення з 58,67% до 38,75% (p<0.005). дістала подальшого розвитку: оцінка ситуації щодо частоти призначення антибактеріальних препаратів в практиці багатопрофільної поліклініки за період 2011-2015 років, яка за період 2016-2020 років показала її відповідність загальносвітовим трендам та зменшення кількості призначень антибактеріальних препаратів з традиційних 83,14% до 38,75% (p<0.005); методика визначення конкретного клінічного варіанту гострого риносинуситу як основного показу до вибору методики відкладеного призначення антибактеріальних препаратів, яка на 44,39% порівняно із традиційною практикою, дозволяє зменшити їх призначення без зниження якості лікування. Ключові слова: негоспітальні інфекції, дихальні шляхи, риносинусит, захворюваність, антибактеріальна активність, терапія, якість життя, зовнішнє дихання. Дата реєстрації 2025-02-05 Додано в НРАТ 2025-02-05 Закрити