Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000501, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 03-04-2025 popup.evolution o Title Clinical and dynamic features of anxiety disorders with dyssomnic disorders (chronobiological, genetic and treatment and rehabilitation aspects) Author Anastasiia I. Zhyvotovska, popup.head Rustam I. Isakov popup.opponent Olena O. Haustova popup.opponent Viktoriia V. Ohorenko popup.review Kateryna A. Tarianyk popup.review KATERYNA V. HRYN Description Мета дослідження: на підставі результатів комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, хронобіологічного та молекулярно-генетичного дослідження виявити прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах та оптимізувати комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів з тривожними розладами та диссомнічними порушеннями. Відповідно до мети та поставлених завдань було проведено обсерваційне дослідження методом «випадок-контроль» та експериментальне рандомізоване контрольоване дослідження. Обстеження проводилося на базі комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» та кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету за період 2021-2023 рр. Було залучено 126 пацієнтів віком від 21 до 59 років з тривожними розладами невротичного ґенезу, що надали добровільну письмову згоду на участь у дослідженні. Усі пацієнти були розподілені на дві групи за ознакою якості сну, що визначалася за допомогою опитувальника PSQI. Основна група (ОГ) включала 91 пацієнта з диссомнічними порушеннями, група порівняння (ГП) – 35 пацієнтів із хорошою якістю сну. В роботі застосовано клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та молекулярно-генетичний та статистичний методи дослідження. Вперше визначено клініко-феноменологічні прояви та проведено порівняльний аналіз психопатологічних особливостей пацієнтів з тривожними розладами з порушеннями та без порушень сну. Проведений аналіз скарг пацієнтів показав, що серед осіб ОГ порівняно з ГП переважали наступні симптоми: дратівливість, тривожні думки, тяжкість в голові, м’язова напруга, вегето-судинні пароксизми (p<0,05), внутрішня напруга, підвищена втомлюваність та больові відчуття в тілі (p<0,01). У пацієнтів ОГ порівняно з ГП виявлено наявність більш вираженої клінічної тривоги та депресії (p<0,05), психічного (p<0,01) та соматичного (р<0,001) компоненту тривоги, ситуативної тривоги та особистісної тривожності (р<0,001), рівня стресового навантаження (р<0,01), психопатологічної симптоматики (р<0,001), тяжкості інсомнії, втоми, денної сонливості (р˂0,001) та якості життя (р<0,05). За даними кореляційного аналізу встановлені взаємозв’язки між індексом якості сну і тяжкості інсомнії та тяжкістю тривоги, депресії, рівнем психологічного стресу (р<0,001), показниками ситуативної тривоги та особистісної тривожності (р<0,01). Виявлено двосторонній вплив рівня психологічного стресу, якості сну, тяжкості інсомнії на вираженість психопатологічної симптоматики та якість життя (р<0,001). Вперше проведена оцінка хронобіологічних та молекулярно-генетичних факторів у розвитку порушень сну при тривожних розладах. Хронобіологічне дослідження показало, що у осіб з вечірнім хронотипом була гірша якість сну (р<0,01), вищі показники втоми та денної сонливості (р˂0,001), депресії, ситуативної тривоги, рівня стресового навантаження (р˂0,05), загального індексу тяжкості психопатологічної симптоматики (р<0,01) та нижчі показники якості життя (р<0,05) порівняно з респондентами проміжного та ранкового типу. Молекулярно-генетичний аналіз з визначенням експресїї циркадних генів BMAL1 та PER2 показав значиму відмінність у рівнях експресії циркадного гену BMAL1 зранку та ввечері у осіб з тривожними розладами без порушень сну (р<0,05). Достовірної різниці експресії циркадного гену PER2 у обох групах не визначалося. Встановлені прямі кореляційні зв’язки середньої сили (р<0,05) між рівнем експресії ранкового BMAL1 із суб’єктивною якістю сну, латентністю та тривалістю сну. Логістичний регресійний аналіз показав, що з підвищенням рівня експресії ранкового BMAL1 достовірно зростає шанс поганої якості сну (р=0,046). Встановлено прогностичні фактори ризику розвитку порушень сну при тривожних розладах невротичного ґенезу. Загальний аналіз предикторів порушень сну при тривожних розладах показав, що ризик розвитку поганої якості сну серед пацієнтів з тривожними розладами зростає при підвищені соматичного компоненту тривоги за HAM-A (р=0,029), вираженості втоми за FSS (р=0,018), астенічного компоненту особистісної тривожності за ІТТ (р=0,031) та ворожості за SCL-90-R (р=0,031) і знижується при збільшенні тривалості захворювання (р=0,004) та у випадку приналежності до ранкового хронобіологічного типу (р=0,031). Дана прогностична модель має високий показник ефективності (AUC ROC – 0,867), із чутливістю – 93% та специфічністю – 80%. Registration Date 2025-02-11 popup.nrat_date 2025-02-11 Close