Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000779, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-04-2025 Статус Захищена Назва роботи Еколого-правові засади використання відновлюваних джерел енергії Здобувач Грачук Вадим Сергійович, Керівник Фідря Юлія Олександрівна Опонент Курман Тетяна Вікторівна Опонент Гафурова Олена Вікторівна Опонент Григор’єва Христина Антонівна Рецензент Демчук Антон Михайлович Опис У дисертації здійснено комплексний науковий аналіз правового регулювання використання відновлюваних джерел енергії на основі сучасного законодавства з урахуванням новітніх науково-теоретичних здобутків у цій сфері, сформульовано теоретичні узагальнення та практичні пропозиції, що загалом вирішують важливе наукове завдання і спрямовані на вдосконалення нормативного забезпечення суспільних відносин, що виникають у сфері використання відновлюваних джерел енергії. Розкрито еколого-правового значення категорії «відновлювана енергетика» у співвідношенні із іншими важливими категоріями, зокрема: сталий розвиток, енергетичний перехід, Green Deal. При цьому встановлено, що: 1) відновлювана енергетика не є окремою ціллю у системі сталого розвитку та виконує інструментальну функцію для досягнення окреслених цілей; 2) поняття енергетичного переходу (енергетичної трансформації) має чітко виражений динамічний характер, а відновлювана енергетика виконує роль орієнтира, визначає вектор руху усієї системи відносин; 3) війна в Україні (2022 – 2025 роки) емпірично довела, що відновлювана енергетика є ключовим елементом, що лежить в основі європейського Green Deal, формуючи та обумовлюючи його спроможність та адекватність сучасним реаліям. Виокремлено та проаналізовано три основні науково-практичні моделі екологізації правового забезпечення використання відновлюваних джерел енергії, які ґрунтуються, передусім, на трьох різних стратегіях управлінської поведінки держави та виходять із того, наскільки активною має бути вона у просуванні екологізації та які правові методи мають превалювати: 1) модель посилення юридичних вимог та відповідальності; 2) модель посилення стимулювання: (а) державна проактивна, (б) дивестиційна опосередкована; (в) пряма стимуляційна; 3) модель самоусунення держави. Обґрунтовано ознаки поступового переходу України з домінуючої моделі самоусунення на комплексне застосування екологізаційних заходів, притаманних різним моделям. Обгрунтовано методологічну ідею щодо комплексного оптимізаційно-екологізаційного удосконалення законодавства у сфері використання відновлюваних джерел енергії в Україні, подвійна природа якої полягає в тому, що оптимізація передбачає налагодження формальної структури законодавства, прийняття необхідних законодавчих актів, скасування непотрібних, проведення систематизації, водночас, екологізація вказує на змістовне удосконалення, насичення законодавства нормами екологоорієнтованого характеру. Дата реєстрації 2025-03-07 Додано в НРАТ 2025-03-07 Закрити