Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001701, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Сакральна пластика 1992 – 2023 років у публічному просторі Львова: іконографія і концепції репрезентації Здобувач Скоп Михайло Львович, Керівник Стельмащук Галина Григорівна Опонент Одрехівський Роман Васильович Опонент Мазур Вікторія Павлівна Рецензент Якимова Олена Олександрівна Рецензент Косів Роксолана Романівна Опис Дисертація присвячена сакральній пластиці 1992 – 2023 рр., що знаходиться у публічному просторі Львова. Поява значної кількості сакральних творів у публічному просторі зумовлюється двома хвилями національного та релігійного відродження, які припадають на здобуття Незалежності у 1991 р. та початок російсько-української війни в 2014 р. Це дозволяє аналізувати твори не лише на предмет іконографії, але й виявляти найбільш поширені концепції репрезентації, зокрема історичної та релігійної пам’яті. В результаті аналізу історіографії та первинних джерел було проведено диференціацію ключових понять, вибрано та обґрунтовано терміни і запропоновано типологію, яка відповідає вибраним територіальним межам. Було визначено основні функції, які виконують такі сакральні об’єкти. Висунуто і частково доведено гіпотезу про те, що іконографія творів може бути обумовленою виконанням однієї із наведених функцій. Аналіз накриття та облаштування сакрального простору дозволив виявити, що вони несуть не лише практичну і декоративну, але й символічну функцію. Виділено два типи накриття – едикулу та ківорій. Було обґрунтовано думку, що тип накриття і характер оздоби є взаємопов’язаними. Висунуто гіпотезу про просторову іконографію, яка відтворює образну структуру живописних творів, зокрема ікон «Закритий сад» і «Мадонна у трояндовому саду». Розгляд архітектоніки каплиць дозволив виявити, що основними їх рисами є симетрія, а іноді – пірамідальність, що свідчить про наслідування образу храму. Виявлено, що більшість зразків сакральної пластики є зображеннями Матері Божої. Мистецтвознавчий та іконографічний аналіз виявив, що переважна кількість творів не є оригінальними, а тиражованими копіями шанованих скульптур XIX-XX ст. Такі іконографії як «Покров Пресвятої Богородиці» та «Богородиця Ченстоховська» можуть свідчити про національну ідентичність спільноти. Твори, умовно визначені як «банерні святині», слугують символічним відображенням цінностей, ідеалів та глобальних викликів суспільства. За результатами аналізу Хресних доріг було визначено, що більшість стацій є копіями творів Й. Р. фон Рюріха, Л. Моргарі та Ч. Секкі. Інтеграцію елементів, властивих католицькому та православному мистецтву було виявлено на Хресній дорозі у парку Імені Івана Павла ІІ та фігурі «П’єта» на вул. О. Мишуги, 40. Розгляд Хресної дороги біля церкви Святого Йосафата показав, що силует хрестів наслідує новгородський Олексіївський хрест, а мозаїчні зображення стацій є копіями творів італійського виробника «Demetz Art Studio» Стації Хресної дороги на Високому Замку 2005 р. наслідують наївну манеру народного різьбярства. Зразки 2010-2012 рр. відображають тенденцію ідеалізованої репрезентації біблійних подій. Особливістю цих стацій є певна гротескність та авторське трактування іконографії. Дослідження священних об’єктів Королівського джерела показало накладання містичних та догматичних культів Діви Марії, а також візуальну та семантичну еклектичність, що свідчить про релігійний кітч. Виявлено, що у таких меморіалах як «Стіна пам’яті і скорботи», «Вічна пам'ять борцям за вільну Україну» пам’ять про жертв репрезентується за допомогою типового для традиційного іконопису образу розп’яття та архетипу Мученика. Встановлено, що на тильній стороні стели «Хвиля національного відродження» події новітньої історії України відображено за допомогою традиційної іконографічної схеми «Страшного Суду». З’ясовано, що «Меморіал вбитим львівським професорам» утворює символічний простір, у якому поєднуються образи «Страстей Христових», візуалізація Декалогу та опис Третього храму пророка Єзекіїля. Прослідковано поширення образу Матері і Дитяти у меморіалах жертвам Голодоморів. На підставі цього запропоновано ввести в обіг поняття «Богородиця Голодомору». З’ясовано особливості символіки ангельських крил у меморіалах «Жертвам Скнилівської трагедії», «Пам’ятник героям і жертвам Чорнобиля». Виявлено, що за допомогою художніх засобів у пам’ятнику Юрію Змієборцю на пл. Генерала Григоренка в якості символічної репрезентації протиставлено образи «закону» і «безчинства». Дата реєстрації 2025-05-14 Додано в НРАТ 2025-05-14 Закрити