Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001954, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Становлення і розвиток духовної освіти на Волині у ХІХ – на початку ХХ ст. Здобувач Лелюх Софія Романівна, Керівник Петренко Оксана Борисівна Опонент Сейко Наталія Андріївна Опонент Русин Галина Андріївна Рецензент Доброчинська Валентина Анатоліївна Рецензент Левчук Ірина Богданівна Опис У дисертації представлено цілісний комплексний аналіз становлення і розвитку духовної освіти на Волині у ХІХ – на початку ХХ століття. Визначено теоретичні засади, обгрунтовано періодизацію розвитку духовної освіти на Волині, здійснено аналіз історіографії проблеми. Проблему дослідження розглянуто на загальнофілософському (в світлі гуманістичного й культурологічного підходів), загальнонауковому (як поєднання історико-хронологічного, історико-порівняльного й історико-дихотомічного підходів) та спеціально-науковому (історико-педагогічний регіоналізм) рівнях. Обґрунтовано необхідність застосування наративного критерію для визначення основних груп джерел, використаних у процесі дослідження: 1) архівні документи і матеріали; 2) публікації в періодичних виданнях; 3) дисертаційні дослідження; 4) наукові монографії досліджуваного періоду та сучасні; 5) словниково-довідникова література; 6) наукові розвідки в сфері методології історії педагогіки, педагогічної історіографіки, персоналістики, теорії й методики виховання; 7) праці в галузі історії України та історії Волині. Здійснено періодизацію процесу становлення і розвитку духовної освіти Волині ХІХ – початку ХХ ст.: 1808-1836 рр. – етап конфронтації; 1836-1868 рр. – етап інституалізації; 1868-1896 рр. – етап ієрархізації; 1896-1917 рр. – етап стабілізації. Представлено зміст та основні тенденції розвитку духовної освіти на кожному з етапів. На підставі аналізу соціально-політичної, ідеологічної та соціокультурної ситуації на Волині ХІХ століття визначено основні чинники/передумови становлення та розвитку в регіоні духовної освіти: 1) соціально-політичні, зміст яких полягає у переході території Волині під владу російської імперії внаслідок кількох поділів Польщі, останній з яких (1795 р.) остаточно закріпив Волинь у складі імперії; 2) ідеологічні, за якими реалізувалася імперська формула «православ’я – самодержавство – народність», що визначило основи русифікаторської політики царату на Волині і вплинуло на зміст духовної освіти у навчальних закладах губернії; 3) соціокультурні, згідно з якими домінація православної церкви на всій території Волині детермінувала обов’язок вивчення основ православного віровчення у всіх навчальних закладах регіону та пояснювала особливості духовної освіти в середовищі інших етнокультурних спільнот Волинського краю. Проаналізовано внесок релігійних та громадських діячів Волині у розвиток духовних навчальних закладів регіону. Обгрунтовано роль і значення біографічного методу та методу персоніфікації в історико-педагогічних дослідженнях. Встановлено, що православне священство Волині досліджуваного періоду виходило у практиці духовної освіти з класичних біблійних засад виховання християнських чеснот у дітей в період їх навчання; лише зрідка священники зважали на величезний накопичений українським народом досвід морально-етичного виховання дітей в родині, закріплений в національних традиціях, звичаях, обрядах. З іншого боку, відомими волинськими ієрархами та викладачами духовних навчальних закладів (А. Хойнацьким, А. Сендульським, О. Фотинським, М. Теодоровичем, архієпископом Модестом, архієпископом Агафангелом, архієпископом Віталієм та ін.) здійснювалися потужні наукові розвідки з історії й культури Волинського краю. Схарактеризовано ієрархію духовних навчальних закладів ХІХ – початку ХХ століття. Зазначено, що від початку ХІХ століття у російській імперії вибудовувалася триступенева системи освіти в єдності початкового, середнього та вищого рівнів. Доведено, що упродовж усього досліджуваного періоду система освіти імперії мала виражену тенденцію до становості; у зв’язку з цим сформульовано висновок про домінування учнів з сімей осіб духовного стану у всіх духовних навчальних закладах Волині, крім церковно-парафіяльних шкіл та єврейських навчальних закладів. Духовні навчальні заклади перебували одночасно під опікою світської і церковної влади; це пояснює складність аналізу нормативно-правової бази розвитку духовної освіти у Волинському краї. Схарактеризовано загальноімперські документи (Статути, укази, положення та інші документи міністерства народної освіти російської імперії), нормативні документи Святішого Синоду та місцеві регіональні (листи та розпорядження на рівні попечителя Київського навчального округу й Луцько-Житомирського архієпископа). З’ясовано особливості змісту, форм і методів навчання і виховання в духовних навчальних закладах Волині у ХІХ – на початку ХХ століття. Схарактеризовано зміст освіти у Волинській духовній семінарії. Сформульовано висновок, що основою духовної освіти семінаристів було вивчення: скороченого катехізису, моральних настанов, повного катехізису, священної історії та моральних правил (в т. зв. «перших класах», тобто класі поетики, а також у нижчому, середньому та вищому грамати Дата реєстрації 2025-05-26 Додано в НРАТ 2025-05-26 Закрити