Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002314, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-07-2025 Статус Захищена Назва роботи Морфофункціональні зміни кінцівок щурів за умов різного ступеня ушкоджень периферичних нервів Здобувач Бойко Євген Михайлович, Керівник Кошарний Володимир Віталійович Опонент Слободян Олександр Миколайович Опонент Маєвський Олександр Євгенійович Рецензент Родинський Олександр Георгійович Рецензент Козлов Сергій Володимирович Опис Метою нашої наукової роботи стало встановлення морфологічних особливостей судин мікроциркуляторного русла литкового м’яза задніх кінцівок щурів за умов різного ступеня ушкоджень периферичних нервів у гострий — на першу добу, підгострий — на третю добу, ранній — на сьому добу та пізній періоди — на чотирнадцяту добу за допомогою загальноморфологічних, гістологічних та нейрофізіологічних методів дослідження. Об’єктом дослідження стали 178 лабораторних статевозрілих щурів, які були розділені на 8 дослідних груп і групу контролю: контрольна група — зразки нервів лабораторних щурів, що не зазнавали впливу нейротомії — 10 зразків; (1) перша експериментальна група — після перерізу сідничного нерва в гострий період — у першу добу — 21 зразок; (2) друга група — після перерізу сідничного нерва в підгострий період — на третю добу — 21 зразок; (3) третя група — після перерізу сідничного нерва в ранній період — на сьому добу — 21 зразок; (4) четверта група — після перерізу сідничного нерва в пізній період — на чотирнадцяту добу — 21 зразок; (5) п’ята група — після перерізу сідничного та стегнового нервів у гострий період — у першу добу — 21 зразок; (6) шоста група — після перерізу сідничного нерва в підгострий період — на третю добу — 21 зразок; (7) сьома група — після перерізу сідничного та стегнового нервів у ранній період — на сьому добу — 21 зразок; (8) восьма група — після перерізу сідничного та стегнового нервів у пізній період — на чотирнадцяту добу — 21 зразок. Задні кінцівки щурівзазнавали різного ступеню ушкодження периферичних нервів — сідничного і стегнового, яких виводили з експерименту в першу, третю добу, через сім та чотирнадцять діб після ушкодження нервів — нейротомії одного або двох водночас нервів, які іннервують м’язи задньої кінцівки щура. Після оперативного втручання проводили морфологічні, анатомічні,гістологічні та нейрофізіологічні методики в дослідженні морфофункціональних змін кінцівок щурів після нейротомії. Уперше проведено комплексне морфологічне, гістологічне та нейрофізіологічні дослідження задніх кінцівок щурів у різні терміни тривалості після нейротомії. У результаті проведених досліджень було виявлено загальні закономірності змін, які відбуваються після ушкодження нервів, які іннервують м’язи задніх кінцівок щурів — у гострий період — на першу добу, у підгострий період — на третю добу, у ранній період — на сьому добу та пізній період — на чотирнадцяту добу,за умов яких виникає ушкодження, що супроводжується, насамперед, судинними порушеннями. Найбільш виражені зміни спостерігалися за умов комбінованого пошкодження обох нервів, що супроводжувалося більш тривалим та інтенсивним розширенням судин порівняно з ізольованим пошкодженням. Електрофізіологічні дослідження виявили зниження збудливості м’язів та зміни хронаксії, що свідчить про порушення іннервації та адаптаційні механізми м’язової тканини. Отримані результати підкреслюють важливість подальшого вивчення механізмів морфологічних змін мікроциркуляторного русла після нейротомії для розробки ефективних методів лікування пацієнтів із пошкодженнями периферичних нервів. Результати дослідження сприяють розширенню уявлень про основні принципи та конкретні зміни в задніх кінцівках щурів за умов ушкодження нервів у гострий, підгострий, ранній та пізній періоди після нейротомії; дають змогу прогнозувати наслідки впливу порушення іннервації м’язів передньої та задньої групи стегна, що й мало відображення в змінах відновлювальних процесів після нейротомії в різні періоди часу. Отримані результати про репаративні процеси з різним терміном тривалості перерізу одного та водночас обох нервів у експериментальних тварин дають можливість скласти уявлення про зміни, які відбуваються не лише на тканинному рівні в м’язово-тканинному комплексі, а й на клітинному рівні в міозитах м’язів, які ми можемо прогнозувати та коригувати після нейротомії, особливо з урахуванням тривалості впливу — перша, третя, сьома та чотирнадцята доба. Дата реєстрації 2025-06-13 Додано в НРАТ 2025-06-13 Закрити