Дисертація доктора філософії. Романенко Яніна Ігорівна. Біологічно активні похідні на основі 2(4)-заміщених хіноліну

Реєстраційний номер

0825U002486, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

17-06-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Біологічно активні похідні на основі 2(4)-заміщених хіноліну

Здобувач

Романенко Яніна Ігорівна,

Керівник Бражко Олександр Анатолійович
Опонент Стойка Ростислав Стефанович
Опонент Богза Сергій Леонідович
Рецензент Генчева Вікторія Іванівна
Рецензент Амінов Руслан Флузович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 «Біологія та біохімія» – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2025. Дисертаційна робота присвячена пошуку нових біорегуляторів селективної дії серед 2(4)-гідразинопохідних хіноліну і вивченню їхньої біологічної активності. Аналіз біологічної дії 2(4)-гідразинопохідних хіноліну за літературними та патентними джерелами показав доцільність та перспективність створення ефективних фіологічно активних речовин шляхом поєднання в одній структурі двох фармакофорних фрагментів – хінолінового гетероциклу та оксосполуки (оксокарбонової кислоти, альдегіду тощо), зв’язаних гідразиновим лінкером. Була розроблена комбінаторна бібліотека та проведені хемометричні дослідження похідних 2(4)-гідразинопохідних хіноліну. Відібрано найбільш перспективні масиви речовин (46 сполук) для подальшого пошуку та біологічних випробувань. Побудовано SAR та QSAR-моделі токсичності серед 2(4)-гідразинопохідних хіноліну (гострої токсичності, антиоксидантної та антимікробної активності та ін.), результати яких корелюють з експериментальними дослідженнями. Розглянуто 2(4)-гідразинопохідні хіноліну як біорегулятори, що володіють антибактеріальною активністю. Найбільш перспективною серед досліджених речовин в умовах експерименту виявилась 2-((4-метилхінолін-2- іл)гідразоно)бутандіова кислота, яка утримує діаметр зони бактеріального інгібування на рівні 30 мм. Речовини даного ряду рекомендовано для подальших скринінгових досліджень протибактеріальної дії. 3 Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено комбінаторну бібліотеку та проведено комплексну оцінку біологічного потенціалу 2(4)-гідразинохіноліну та його похідних. За допомогою комп’ютерного прогнозу відібрано найбільш перспективні масиви сполук для подальшого пошуку та біологічних випробувань. Оцінено токсичність досліджуваних сполук in silico та in vivo, що дало змогу визначити чинники, які впливають на рівень токсичної дії похідних ((хінолін-2(4)-іл)гідразоно)карбонових кислот. Результати досліджень корелюють з фізико-хімічними властивостями, які обумовлюють біодоступність. У своїй більшості похідні ((хінолін-2(4)-іл)гідразоно)карбонових кислот належать до малотоксичних речовин. Було розроблено та випробувано in vitro ряд 2(4)-гідразинопохідних хіноліну. Вибрані за допомогою QSAR моделювання деякі 2(4)-гідразинопохідні хіноліну як інгібітори дигідрофолатредуктази, виявились ефективними антибактеріальними засобами, особливо проти стійких до антибіотиків штамів S. aureus і E. coli. Встановлено, що більшість досліджених 2(4)-гідразинопохідних хіноліну проявляють себе неоднаково щодо різних частин рослини. Рістстимулювальна активність достатньо виражена щодо довжини гіпокотиля і досягає свого максимуму при концентрації 100 мкг/мл. Подібний фітотоксичний ефект здійснюється на довжину зони та кількість бічних коренів при концентрації 20 мкг/мл. 2-(2-(2-метилхінолін-4-іл)гідразоно)бутандіова кислота взагалі не демонструє цитотоксичного ефекту на ріст паростків Cucumis sativus L. При концентрації 5 мкг/мл з'являється ефективний рістстимулювальний вплив на зону бічних коренів (67,1 %) та їх кількість (32,6 %). Виявлено, що серед дериватів 2(4)-гідразинохіноліну найбільш перспективним препаратомцитокіном є 2-(2-(4-метилхінолін-2-іл)гідразоно)пентандіова кислота. З'ясовано, що найбільш активним антиоксидантом серед досліджених речовин є 2-(2-(4-метилхінолін-2-іл)гідразоно)етанова кислота, яка за дією перевищує референс-препарати. Встановлено, що в процесі вільнорадикального 4 окиснення даний дериват набуває властивостей «пастки» супероксид-аніону, перехоплює гідроксил-радикал, знижує рівень пероксидів і гальмує утворення нітроген (ІІ) оксиду. Уперше досліджено в умовах Н2О2-індукованого оксидативного стресу захисну дію похідних 2-(2-(хінолін-4-іл)гідразоно)карбонових кислот щодо сперматозоїдів чоловіків, оцінено основні показники фертильності сперми (концентрація, рух). Установлено, що похідні 2-(2-(хінолін-4- іл)гідразоно)карбонових кислот проявляють сприятливі антиоксидантні властивості та є перспективними протекторами сперматозоїдів в умовах ОС. Проведено експериментальне дослідження in vitro імунотропної дії похідні хіноліну та оцінено вплив нових БАР – похідних 2-(2-(хінолін-4- іл)гідразоно)карбонових кислот – на поглинальну функцію нейтрофілів периферичної крові, здатних до фагоцитозу. Похідні гідразинохіноліну – 2-(2-(2- метилхінолін-4-іл)гідразоно)етанова кислота, натрію 2-(2-(7-хлорохінолін-4- іл)гідразоно)пентадіоат та 2-(2-(2-метилхінолін-4-іл)гідразоно)бутандіова кислота – підвищували поглинальну дію нейтрофілів на 9 – 11%.

Дата реєстрації

2025-06-24

Додано/оновлено в НРАТ

2025-06-24 / 2026-07-03