Реєстраційний номер
0825U003028, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-07-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація ад’ювантної терапії у хворих на саркому матки І-ІІ стадії.
Здобувач
Давидюк Сніжана Сергіївна,
Керівник Крижанівська Анна Євстахівна
Опонент Свінціцький Валентин Станіславович
Опонент Сухін Владислав Сергійович
Рецензент Голотюк Володимир Володимирович
Рецензент Геник Наталія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Метою дослідження є підвищення ефективності лікування хворих на саркому матки шляхом індивідуалізації ад’ювантного лікування з урахуванням факторів прогнозу.
Результати. Дисертаційна робота пропонує новий підхід до оптимізації ад’ювантного лікування саркоми матки (СМ) I–II стадії з урахуванням прогностичних факторів. Дослідження базується на ретроспективному аналізі даних 107 пацієнток, які лікувалися у «Прикарпатському клінічному онкологічному центрі» та Національному інституті раку МОЗ України у 2010–2023 роках. Усі пацієнтки мали морфологічно підтверджений діагноз СМ I–II стадії.
Ефективність лікування оцінювали за показниками безрецидивної (DFS) та загальної виживаності (OS), частотою рецидивів і метастазів. Період спостереження становив від 1 до 156 місяців. Пацієнток розподілили на чотири групи за стадією (I–II) та наявністю ад’ювантної терапії.
Вивчалися прогностичні фактори: гістологічний тип пухлини, ступінь диференціації, наявність некрозу, лімфоваскулярної інвазії, мітотична активність (0–5, 6–10, ≥11 мітозів на 10 HPF), ядерна атипія (1+, 2+, 3+, 4+), експресія рецепторів естрогену (RE), прогестерону (RP) та Ki-67.
У групі I (I стадія, без ад’ювантної терапії) переважала ядерна атипія 2+ (91,1%), у групі II (I стадія, з ад’ювантною терапією) – 3+ (55,3%). Лімфоваскулярна інвазія частіше виявлялася у групі II (44,8%) порівняно з групою I (6,7%). Поля некрозу також були частішими у групі II (73,7%). Мітотична активність у групі I частіше становила 0–5 мітозів (55,6%), у групі II – ≥11 мітозів (50%).
Імуногістохімічний аналіз показав, що у групі I переважала висока експресія RE/RP (50–100%) та низька Ki-67 (до 30%), тоді як у групі II – низька експресія RE/RP (до 50%) та висока Ki-67 (30–100%). У групах III–IV (II стадія) ядерна атипія 3+ домінувала у групі IV (44,5%), лімфоваскулярна інвазія (72,2%) та некроз (83,3%) також були частішими у групі IV порівняно з групою III (50% і 66,7% відповідно). Мітотична активність у групі IV частіше становила ≥11 мітозів (55,6%).
Загальна 5-річна виживаність була вищою у пацієнтів з: диференціацією G1, відсутністю некрозу та лімфоваскулярної інвазії, низькою мітотичною активністю (0–5 мітозів), ядерною атипією 2+, позитивною експресією RE/RP та низькою Ki-67. Безрецидивна виживаність також була кращою за цих умов. Статистична значущість підтверджена (p<0,05).
Пацієнтки I стадії без ад’ювантної терапії (група I) мали вищі показники 3- та 5-річної OS і DFS. У групі IV (II стадія, з ад’ювантною терапією) 3- та 5-річна виживаність була значно вищою порівняно з групою III, незважаючи на несприятливі характеристики пухлин.
Розроблено алгоритм ад’ювантної терапії для СМ I–II стадії залежно від прогностичних факторів.
Наукова новизна. Встановлено, що зі збільшенням стадії СМ зростає частота ядерної атипії (63,8% 2+ при I стадії проти 54,2% 3+ при II стадії), мітотичної активності (36,1% ≤5 мітозів при I стадії проти 36,1% ≥11 мітозів при II стадії), некрозу (45,8% проти 79,2%) та лімфоваскулярної інвазії (24,1% проти 66,7%).
Виявлено обернено пропорційну залежність між стадією СМ та експресією RE/RP (з 30,1% до 8,3% для RE, з 42,2% до 12,5% для RP) та прямо пропорційну – з рівнем Ki-67 (22,9% при I стадії проти 50% при II стадії).
Визначено фактори, що погіршують 5-річну виживаність: диференціація G3 (у 2,682 раза), некроз (3,556), лімфоваскулярна інвазія (5,375), мітотична активність ≥11 мітозів (5,808), ядерна атипія 4+ (14,4), відсутність RE (3,125), RP (4,808), висока Ki-67 (23,809).
Практичне значення. Розроблено алгоритм вибору ад’ювантної терапії для СМ I–II стадії. Ад’ювантну терапію рекомендовано при наявності ≥2 факторів: диференціація G3, некроз, лімфоваскулярна інвазія, мітотична активність ≥11 мітозів, ядерна атипія 4+, відсутність RE/RP, Ki-67 >30%.
Ключові слова: саркома матки, ад’ювантна терапія, прогностичні фактори, лімфоваскулярна інвазія, мітотична активність, ядерна атипія, RE, RP, Ki-67, виживаність.
Дата реєстрації
2025-07-18
Додано/оновлено в НРАТ
2025-07-18 / 2026-07-14
