Реєстраційний номер
0825U003660, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-09-2025
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Функціонально-прагматичний потенціал лексикону сучасної української політики
Здобувач
Матковська Оксана Анатоліївна,
Керівник Кислюк Лариса Павлівна
Опонент Яремко Ярослав Петрович
Опонент Степаненко Микола Іванович
Рецензент Тищенко Оксана Миколаївна
Рецензент Коць Тетяна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут української мови Національної академії наук України
Опис
Пропонована дисертація є комплексним дослідженням лексикону сучасної української політики, що передбачає динамічне моделювання його визначальних складників – семіохорів (семантичних просторів) «Держава» – «Армія» – «Суспільство», з’ясування функціонально-прагматичного потенціалу його одиниць (термінів, спеціальної та загальновживаної лексики), аналіз семантики та особливостей їхнього функціонування в різних стилях і комунікативних ситуаціях. Такий підхід виявляє процеси нової стратифікації лексики, передусім у динамічних ділянках сучасного українського лексикону.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в українському мовознавстві застосовано ідеографічний підхід до систематизації лексикону політики, який полягає у: 1) вияві системотвірних ознак у такому лексичному об’єднанні, як семіохор (семантичний простір), що є об’єднанням різних за походженням слів і розчленованих номінацій; 2) використанні семантичної сітки як методу динамічного моделювання взаємозв’язків окремих одиниць семіохору та їхніх об’єднань; 3) поглибленні методу виявлення функціонально-прагматичного потенціалу ресурсу номінації для аналізу одиниць лексикону політики та моделювання трьох семантичних просторів як стрижневих складників лексикону сучасної української політики («Держава» – «Армія» – «Суспільство»). Виявлено вплив повномасштабної російсько-української війни та процесів цифровізації на семантику, функціонування та прагматику одиниць політичного лексикону; досліджено формування нової терміносистеми в межах політичного лексикону, пов’язаної з цифровою трансформацією держави; уперше застосовано комплексну методику аналізу політичного лексикону з використанням лінгвістичних корпусів ГРАК, ParlaMint та платформи Google Trends для відстеження активності й динаміки функціонування лексичних одиниць у лексиконі сучасної української політики.
Поняття функціонального потенціалу ресурсу номінації в лексиконі політики використано для комплексного аналізу семантики та функціонування його одиниць, а також додано важливий для політичного тексту компонент прагматичного потенціалу ресурсу номінації. Фокус суспільної уваги в межах сучасного лексикону політики відображено в трьох ядерних семіохорах, одиниці якого виявляють виразні перетини та взаємозв’язки.
Фактичний матеріал дібрано з масиву текстів публіцистичного та офіційно-ділового стилів: українських електронних періодичних видань, протоколів засідань Верховної Ради України, виступів Президента України та українських політиків, офіційних державних сайтів. Основна джерельна база текстів охоплює роки перебування при владі партії «Слуга народу» і Президента України В. Зеленського, починаючи з 2019 року. Для порівняльного аналізу використано тексти 2014–2025 років, які відображають віхові події в сучасному політичному житті держави та є визначальними для формування лексикону сучасної української політики. Проаналізовано понад 400 одиниць лексикону політики з їхніми слововживаннями та контекстами. Серед проаналізованих одиниць є політичні терміни й терміни з інших галузей, які активно використовують у мові політики; суспільно-політична лексика та лексика загальновживана, а також розмовна; одиниці, які мають виразне прагматичне забарвлення, емоційно-оцінні, а також ті, що набувають оцінності в політичних текстах. Це лексеми різного походження (питомі й запозичені), непохідні й похідні (прості та складні), а також розчленовані номінації.
Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплекс методів дослідження: загальнонаукові (індукція та дедукція, аналіз і синтез, описовий метод, порівняння, елементи кількісного аналізу) та власне лінгвістичні методи: компонентний аналіз – для диференціації у складі політичного лексикону одиниць загальновживаної лексики, термінів і стилістично забарвлених одиниць; метод лінгвістичного моделювання – для структурування лексичного матеріалу за семіохорами «Держава», «Армія», «Суспільство», для виявлення внутрішніх зв’язків між лексемами та формування ієрархічної моделі лексикону політики; контекстно-семантичний аналіз – для дослідження змін семантики лексем у різних контекстах функціонування та виявлення нових контекстних значень; порівняльний аналіз – для зіставлення словникових дефініцій із контекстними значеннями одиниць лексикону політики в сучасних текстах. Методику виявлення функціонального потенціалу ресурсу номінації застосовано для визначення міри усталення нових номінацій у лексиконі політики та їх комунікативний потенціал на основі парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних (словотвірних та асоціативних) відношень і поглиблено прагматичним компонентом. Використано сучасні цифрові інструменти.
Дата реєстрації
2025-09-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-09-02 / 2026-07-01
