Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U004097, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

24-11-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Клінічна ефективність модифікованого методу гістероскопічної метропластики у хворих із внутрішньоматковими претинками класу U2a та RPL-синдромом в анамнезі

Здобувач

Каліцинська Юлія Любомирівна,

Керівник Гладчук Ігор Зіновійович
Опонент Жук Світлана Іванівна
Опонент Пірогова Віра Іванівна
Рецензент Корнієнко Світлана Михайлівна
Рецензент Носенко Олена Миколаївна

Опис

Кваліфікаційна робота присвячена підвищенню ефективності гістероскопічної метропластики у жінок з RPL-синдромом, асоційованим з внутрішньоматковими перетинками класу U2a шляхом розробки та впровадження модифікованої інцизійно-ексцизійної техніки операції з інтраопераційною аутотрасплантацаєю ендометрія. Розроблена методика гістероскопічної метропластики відрізняється від класичної методики у наступному: 1. Модифікована ГМ проводиться на 10-12 день менструального циклу. 2. Відсутнє проведення інструментального кюретажу порожнини матки. 3. На відміну від класичного способу, який полягає лише у розсіченні перетинки, у модифікованій методиці використовується комбінована інцизійно-ексцизійна техніка. 4. Завершальний етап запропонованого методу полягає у проведенні ендоскопічного кюретажу ендометрія «холодним» петлевим електродом з подальшою ендоскопічною. Доведено, що застосування удосконаленої гістероскопічної метропластики сприяє нормалізації менструальної функції у жінок з внутрішньоматковими перетинками. У процесі аналізу було виявлено, що на збільшення об’єму менструальної крововтрати майже в 1,7 раза частіше вказували пацієнтки основної групи, ніж групи порівняння: 50,00 %з основної клінічної групи проти 28,00 %з групи порівняння. Одночасно на зменшення об’єму менструації майже втричі частіше вказували пацієнтки в групі порівняння, аніж в основній групі, а саме 24,00 % проти 7,95 % відповідно. І у майже половини хворих обох груп характер менструації після гістероскопічних втручань не змінився. За результатами отриманих даних можна припустити, що збільшення об’єму менструальних виділень найімовірніше пов’язане з ліквідацією перетинки в порожнині матки та збільшенням площі слизової оболонки. Водночас зменшення об’єму менструації можна розглядати як непряму ознаку утворення внутрішньоматкових синехій. Встановлено, що запропонована модифікована методика гістероскопічної метропластики достовірно сприяє зменшенню формування післяопераційних внутрішньоматкових синехій та їх важких форм після проведеної процедури. Загальний показник частоти формування післяопераційних ВМС в основній групі становив 17,50 %, із яких ВМС І ступеня важкості було зафіксовано у 15,00 %, а ІІ ступеня лише у 2,50 %. Важких синехій в основній групі діагностовано не було. У групі порівняння формування післяопераційних ВМС спостерігалось у 48,15 % пацієнток. ВМС І ступеня сформувались у 18,52 %, адгезії ІІ ступеня – у 18,52 % та ІІІ ступеня важкості – у 11,11 %. Відсутність тяжких форм синехій у нашій основній групі (0,00 %) також підтверджує доцільність виконання етапу ендоскопічної аутотрансплантації ендометрія Розроблений спосіб оперативного втручання достовірно сприяє зменшенню частоти спонтанних викиднів майже в 3 рази, супроводжується збільшенням частоти спонтанних вагітностей на 20 % та збільшенням загальної частоти вагітностей та живонароджень.Оскільки внутрішньоматкова перетинка складається з фіброзно-м'язової тканини і має знижене кровопостачання це може призводити до поганої імплантації та втрати вагітності на ранніх термінах. На більш пізніх термінах гестації перегородка зменшує простір для розвитку плода, що призводить до викидня, неправильного положення немовляти або передчасних пологів. Розроблена методика гістероскопічної метропластики, в основі якої лежить використання інцизійно-ексцизійної техніки дає можливість повністю видалити тканину внутрішньоматкової перетинки. Ми припускаємо, що такий підхід сприяє максимальній реконструкції порожнини матки, на відміну від класичної методики, де виконується лише розсічення товщі перетинки, і, таким чином, підвищує репродуктивні шанси у жінок. Ми можемо припустити, що отримані результати пов’язані перш за все з особливостями проведення модифікованої гістероскопічної метропластики. За класичним способом ГМ виконують одразу після менструації, в ранню проліферативну фазу, або не рідко після попереднього вишкрібання слизової порожнини матки, з метою кращої візуалізації порожнини, що суттєво може погіршити післяопераційну регенерацію слизової оболонки матки. На нашу думку ГМ доцільно виконувати на 10-12 день менструального циклу, в момент пікового рівня продукції естрадіола (Е2). На стадії фізіологічної гіперплазії, коли ендометрій має найкращі характеристики для його аутотрасплантації. Завершальний етап модифікованої ГМ з проведенням скретчингу ендометрія та наступним нанесенням його на раньову поверхню порожнини матки, впливає на зменшення формування післяопераційних внутрішньоматкових сінехій та покращує період імплантації в майбутньому, що демонструють наші попередні дослідження. За даними наших досліджень, встановлено, що частота термінових пологів у жінок, яким проводили гістероскопічну метропластику за модифікованою методикою, достовірно відрізнявся від даного показника в групі порівняння майже на 30 %. Отримані дані свідчать про потенційну вищу ефективність модифікованої методики з ендометріальною аутотрасплантацією над стандартною технікою.

Дата реєстрації

2025-11-14

Додано в НРАТ

2025-11-14