Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004324, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-01-2026 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Стильова типологія програмності у фортепіанній музиці: від романтизму до метамодерну Здобувач Яцула Ганна Володимирівна, Керівник Самойленко Олександра Іванівна Опонент Довжинець Інна Георгіївна Опонент Чеботаренко Ольга Валеріївна Рецензент Муляр Павло Михайлович Рецензент Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна Опис Дисертація присвячена виявленню стильових типів програмності у фортепіанній музиці в історико-естетичній перспективі – від романтизму до метамодерну, а також визначення особливостей їх трансформації у сучасному культурному контексті. Основними завданнями роботи є наступні: з’ясувати сутність поняття «програмність» у фортепіанній музиці та простежити історичні типи її прояву; визначити специфіку фортепіанної програмності в добу романтизму та охарактеризувати символічні проекції цього явища; дослідити явище виконавської програмності та її роль у формуванні стильових моделей музики; проаналізувати еволюцію програмності у фортепіанній творчості кінця ХХ – початку ХХІ століття в контексті постакадемічних тенденцій («нова простота», «нова складність», репетитивність, «нова консонантність»); розглянути програмність у фортепіанній творчості сучасних композиторів у світлі мета-неокласики та метамодерністських пошуків; виявити нові форми виконавської програмності у сучасному культурному просторі. Об’єкт роботи – програмність як феномен фортепіанної музики, розглянутий у його історико-стильовій еволюції та виконавських проекціях. Предмет роботи – стильове та смислотворче призначення явища програмності у фортепіанній музиці від доби романтизму до метамодерну, зокрема – композиторські та виконавські стратегії її реалізації. Матеріалом роботи послужили як науково-теоретичні та історико-стильові музикознавчі праці, що висвітлюють проблематику програмності у фортепіанній музиці, так і твори провідних майстрів у сфері фортепіанної поетики в обох її головних вимірах – композиторському та виконавському. У роботі розглядалися твори Ф. Ліста, Р. Шумана, М. Метнера, Е. Саті, Г. Пелеціса, А. Пярта, В. Сильвестрова, Ф. Гласа, Т. Адеса, В. Польової та інших авторів, у творчості яких програмність набуває різноманітних стильових рис – від романтичної поетики до сучасних метамодерністських моделей. Важливим матеріалом стала також творчість піаністів-композиторів новітнього часу, які демонструють нові форми виконавської програмності та поглиблюють розуміння композиторських концепцій у сучасному культурному контексті. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше пропонується розширене історико-типологічне вивчення програмності як універсальної властивості музичної творчості від класициської доби до метамодерну (до найсучаснішого періоду); відбувається порівняння стильових напрямків «нової простоти» і «нової складності» у контексті явища програмності; пропонується розглядати виконавську програмність як цілісне системне явище, що стосується всіх сторін діяльності та творчого мислення виконавців; запропонований поглиблений аналіз творів Г. Пелеціса у контексті естетики «нової консонантності» з позицій виконавської програмності; обґрунтовано концепцію «неорефлексивної програмності» в контексті фортепіанного мистецтва метамодерну; уточнені поняття виконавської інтерпретації, музичного символу, авторської концепції; одержали подальший розвиток поняття метамодерну, мета-наративу, мультифункціональності виконавської творчості. Дата реєстрації 2025-12-18 Додано в НРАТ 2025-12-18 Закрити