Реєстраційний номер
0826U000156, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-03-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Республіка Польща як стратегічний партнер України: регіональний безпековий вимір
Здобувач
Сорокопуд Орест Миколайович,
Керівник Шуляк Антоніна Миколаївна
Опонент Дорош Леся Олексіївна
Опонент Сидорук Тетяна Віталіївна
Рецензент Коцан Наталія Несторівна
Рецензент Бусленко Василь Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Опис
Актуальність теми визначається тим, що у сучасній системі міжнародних відносин Республіка Польща є одним із ключових стратегічних партнерів України у сфері регіональної безпеки, євроатлантичної інтеграції та протидії гібридним загрозам, що формує безпекову динаміку Центральної та Східної Європи. Роль Польщі виходить за межі двосторонньої співпраці, стаючи структурним елементом регіональної безпекової архітектури: вона виступає посередником між Україною, НАТО та ЄС, адвокатом інтересів України та каталізатором демократичних і безпекових трансформацій у регіоні. З неореалістичної позиції, підтримка України зміцнює власну безпеку Польщі та формує пояс демократичних союзників на східному фланзі. Практичні прояви цього підходу включають співпрацю у форматі Люблінського трикутника та діяльність LITPOLUKRBRIG, що поєднує політичну координацію з військовою взаємодією. Важливими є також енергетична диверсифікація, спільна боротьба з дезінформацією та гуманітарна допомога Україні, що підвищує соціальну та регіональну стійкість.
Аналіз наукових досліджень показує фрагментарність теоретичного розуміння українсько-польського стратегічного партнерства, особливо його регіональних, інформаційних та когнітивних вимірів. Дисертація прагне подолати ці прогалини через комплексну методологію та обґрунтування концепту «безпека через солідарність» як моделі сучасної регіональної безпеки. Вступ обґрунтовує актуальність теми, визначає мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну, методологічну базу, теоретичну та практичну значущість результатів, попередню апробацію дослідження та структуру роботи.
Дослідження “Республіка Польща як стратегічний партнер України: регіональний вимір безпеки” спрямоване на подолання наукових прогалин щодо теоретичного, методологічного та інституційного осмислення українсько-польської співпраці у сфері регіональної безпеки. Попередні роботи здебільшого аналізували політичні та історичні аспекти відносин, тоді як комплексний підхід до стратегічного партнерства як інструменту регіональної стійкості відсутній.
У першому розділі уточнюється поняття стратегічного партнерства, його функції у системі міжнародних відносин, формується модель багатовимірної регіональної безпеки (військово-політична, енергетична, інформаційна та гуманітарна). Методологічна база поєднує системний, інституційний, порівняльний, ризикоорієнтований та геополітичний підходи. Вперше у дослідженні інтегровано неореалістичні, конструктивістські та неоінституціоналістські підходи для аналізу стратегічного партнерства.
Другий розділ висвітлює еволюцію та сучасний стан українсько-польських відносин у сфері регіональної безпеки (1991–2025), основні етапи формування стратегічного партнерства: від інституційних та правових основ у 1990-х до де-факто союзного формату після російської агресії 2014 р. та повномасштабної війни з 2022 р. Розглядаються вплив членства Польщі в НАТО та ЄС, роль регіональних ініціатив (Люблінський трикутник, Три моря), трансформація політичного, військового, економічного та гуманітарного вимірів співпраці. Проаналізовано інституційні механізми двостороннього діалогу, динаміку безпекових контактів та практичні форми співпраці. Порівняння національних стратегій безпеки обох країн засвідчує конвергенцію у підходах до комплексної безпеки, стійкості та протидії гібридним загрозам.
Третій розділ визначає перспективи розвитку стратегічного партнерства у контексті трансформації регіональної безпеки після 2022 р., ключові виклики, роль Польщі як середньої держави та провідного актора на східному фланзі НАТО. Окремо розглянуто пріоритетні сфери: оборона, військово-технічна взаємодія, кібербезпека та протидія гібридним загрозам. Показано еволюцію партнерства від політичної підтримки до практичного союзного формату з високим рівнем інституційної координації, спільних безпекових ініціатив та стратегічної відповідальності. Проаналізовано значення LITPOLUKRBRIG і Люблінського трикутника для посилення оборонної сумісності та регіональної стійкості. Окреслено перспективи післявоєнного розвитку: формування довгострокових гарантій безпеки, участь Польщі у відновленні України, поглиблення економічної, гуманітарної та освітньо-наукової співпраці.
Наукова новизна полягає у комплексному обґрунтуванні стратегічного партнерства як чинника стійкості держави під гібридними та кіберзагрозами, концептуалізації українсько-польського партнерства як багатовимірного безпекового комплексу, систематизації політичних, військових та економічних аспектів співпраці, періодизації розвитку (1991–2025) та демонстрації еволюції від партнерства до стратегічного альянсу (2022–2025), а також конвергенції стратегій безпеки обох країн у відповідь на гібридні загрози.
Дата реєстрації
2026-01-22
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-22 / 2026-07-22
