Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000702, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 20-03-2026 popup.evolution o Title Institutionalization of the mechanism for comprehensive expertise of territorial community development strategies Author Oksana P. Orel, popup.head Volodymyr А. Yatsenko popup.opponent Olena Postupna popup.opponent Kostyantyn X. Gerasymiuk popup.review Mykola Popov popup.review Sergey Y. sakhanienko Description Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». Національний університет «Одеська політехніка», МОН України, Одеса, 2026. У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, зумовлену необхідністю наукового обґрунтування управлінських рішень в умовах децентралізації та високої турбулентності зовнішнього середовища. Сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет роботи, описано методи дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення дисертаційного дослідження. Зазначено, що робота спрямована на впровадження інструментів ex-ante контролю для забезпечення легітимності та ефективності стратегічного планування на місцевому рівні. У першому розділі дослідження показано, що перехід від бюрократичної моделі адміністрування до мережевого стратегічного врядування зумовлює трансформацію експертної діяльності. Експертиза перестає бути технічною процедурою «візування» актів і стає самостійним інститутом публічного управління. Експерт виступає рівноправним партнером влади, забезпечуючи наукову верифікацію рішень та легітимацію інституцій через поширення знання. Аналіз теоретичних засад інституціоналізації дозволив простежити еволюцію поняття «експертиза» від технічної процедури до інституту впливу на політику. Вивчення досвіду ЄС і США дало змогу виокремити моделі взаємодії влади та експертних спільнот (плюралістичну, неокорпоративістську, консенсусну, транзитивну), які можуть бути адаптовані в Україні. Сутність комплексної експертизи полягає у її проактивності: вона є інструментом ex-ante контролю, що моделює майбутнє, виявляє ризики та запобігає хибним рішенням. Інституціоналізація цього механізму охоплює три стадії: хабітуалізацію, об’єктивацію та седиментацію. У роботі розмежовано «стратегування» як безперервну практику та «стратегічне планування» як формалізовану процедуру. Підтверджено необхідність переходу до парадигми Strategic Governance, де експертиза поєднує ефективність і легітимність рішень. Практичне значення інституту експертизи розкрито через три функції: регулятивну (стандартизація документів і методології), контрольну (мінімізація ризиків і корупції) та інноваційну (трансфер новітніх технологій у громади). Комплексна експертиза визначена як системний механізм, що гарантує якість, легітимність і стійкість управління в умовах децентралізації та невизначеності. У другому розділі дослідження проаналізовано організаційно-правові умови функціонування механізму комплексної експертизи в Україні. Виявлено ключову колізію: вимога високої якості стратегій суперечить відсутності імперативного механізму їхньої офіційної верифікації. Запропоновано удосконалення нормативної бази через процедуру «comply or explain», що підвищує відповідальність суб’єктів стратегування. Теоретико-методологічна база ґрунтується на неоінституціоналізмі: стратегування розглядається як процес інституційного проєктування, що формує нові «правила гри» для розвитку громад. Ефективність залежить від узгодженості формальних інститутів і неформальних практик. Визначено архітектоніку інституційного механізму розвитку громад, що складається з чотирьох блоків: нормативно-правового, організаційно-суб’єктного, ресурсно-інструментального та когнітивного. Підкреслено роль епістемічних спільнот, які через експертизу забезпечують перехід від крихкості до антикрихкості систем управління. Уточнено понятійний апарат: розмежовано «стратегічне планування» та «стратегування», введено категорії «інституційна абсорбція», «епістемічна асиметрія», а також концепт «цифрового контуру експертизи» як технологічного середовища прозорості рішень. Це створює методологічний фундамент для розгляду експертизи як інтегрального елементу стратегічного врядування. Третій розділ присвячено розробці теоретичної моделі системи комплексної експертизи, що поєднує новітні інформаційні технології та партисипативні практики. Модель постає як гнучка мережа взаємодії органів місцевого самоврядування, експертних спільнот та громадянського суспільства, відмовляючись від ієрархічного підпорядкування на користь горизонтальних зв’язків. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості використання запропонованих положень для вдосконалення законодавства у сфері регіонального розвитку, кадрової політики органів місцевого самоврядування, управлінських процедур верифікації стратегій через цифрову екосистему DREAM, а також у розробці освітніх програм з підготовки фахівців з місцевого розвитку та партисипації. Ключові слова: публічне управління, інституціоналізація, територіальні громади, комплексна експертиза, стратегія розвитку, стратегування, цифровізація, е-експертиза, європейські стандарти, цифрові технології, місцеве самоврядування, епістемічні спільноти, децентралізація, повоєнне відновлення, воєнний стан. Registration Date 2026-03-30 popup.nrat_date 2026-03-30 Close