Реєстраційний номер
0826U000826, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Використання можливостей медіа у розслідуванні кримінальних правопорушень
Здобувач
Танчик Каміла Анатоліївна,
Керівник Антощук Андрій Олександрович
Опонент Коваленко Артем Володимирович
Опонент Гончаренко Ганна Анатоліївна
Рецензент Патик Леся Леонідівна
Рецензент Томма Роман Павлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2026.
У дисертації теоретично узагальнено та розв’язано комплексну науково-прикладну задачу, що полягає у формуванні методологічних засад застосування можливостей медіа у розслідуванні кримінальних правопорушень, а також розроблено систему науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення ефективності діяльності суб’єктів розслідування.
Досліджено стан наукової розробки проблем використання медіа у криміналістиці, що засвідчив недостатню теоретичну й методичну опрацьованість цього питання, попри значний інтерес до свободи діяльності медіа, їх кримінально-правового захисту та впливу на криміногенну ситуацію. У сучасних умовах трансформації інформаційного простору, інтенсивного розвитку медіакриміналітету та зростання ролі медіадоказів особливо важливим є комплексний аналіз ризиків і методів використання медіаконтенту при розслідуванні тяжких і резонансних злочинів, у тому числі воєнних злочинів.
Проведено аналіз нормативно-правового регулювання діяльності медіа під час розслідування кримінальних проваджень, що засвідчив широкий спектр регулятивних норм, які визначають правовий статус медіа, режим доступу до інформації, межі конфіденційності, критерії правомірності обмеження доступу та гарантії професійної діяльності журналістів. У дослідженні наголошено на необхідності врахування стандартів ЄСПЛ при оцінці допустимості доказів та законності отримання медіаматеріалів. Зростання ролі соціальних платформ (Facebook, YouTube, Instagram, Viber, Telegram, WhatsApp) докорінно змінило механізми поширення інформації, що потребує адаптації методів криміналістичного використання медіа.
Встановлено, що в умовах воєнного стану та широкомасштабної збройної агресії проти України медіа виконують кілька ключових функцій у криміналістичній діяльності: джерела оперативної інформації про кримінальні правопорушення, механізму фіксації доказів порушень норм міжнародного гуманітарного права, інструменту аналізу та перевірки інформації, засобу забезпечення взаємодії слідчих із журналістами та стимулу розвитку методології використання медіаконтенту.
Вивчено досвід нормативно-правового забезпечення ЄС та практику окремих країн, що демонструє використання медіа як повноцінного криміналістичного ресурсу, інтегрованого в методику розслідування, з законодавчим балансом між потребами розслідування і свободою слова (ECHR, GDPR, DSA, AVMSD, e-Evidence), інституціоналізацією взаємодії правоохоронних органів із телевізійними програмами розшуку, комплексними рекомендаціями щодо OSINT та роботи з електронними доказами. Для України такі підходи можуть бути імплементовані через закріплення процесуальних стандартів роботи з медіа у КПК, створення спеціалізованих підрозділів OSINT-аналізу, укладення угод із ключовими медіагрупами та адаптацію європейських процедур до національної практики.
У дисертації розкрито криміналістичний зміст поняття «тактика», який включає не лише внутрішню організацію дій слідчого, а й здатність ефективно орієнтуватися в медіапросторі, прогнозувати інформаційні атаки, нейтралізувати дезінформацію, забезпечувати конфіденційність даних та використовувати медіа як інструмент збору доказів, встановлення свідків і підозрюваних, а також контролю за розвитком слідчої ситуації. В умовах збройного конфлікту тактична компетенція набуває особливої значущості.
Встановлено основні тактико-криміналістичні завдання використання медіа: розроблення та вдосконалення криміналістичних прийомів і моделей впливу на підозрюваних, свідків та інших учасників кримінального процесу; формування оптимальних тактичних рішень; прогнозування ризиків інформаційного впливу та дезінформації; моделювання схем діяльності щодо протидії розслідуванню. Досліджено механізми протидії розслідуванню та визначено роль медіа у нейтралізації інформаційних атак за допомогою переконання, використання психологічних методів та дезінформації.
Дата реєстрації
2026-04-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-03 / 2026-07-02
