Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2122U005278, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Thesis Назва роботи Концепт "русского мира" та українофільство другої пол. ХІХ ст. Автор Дата публікації 01-01-2022 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/88634 Видання Сумський державний університет Опис Розгляд проблеми використання українофілами концепту «русский мир» дозволяє уточнити специфіку українського національного проекту середини ХІХ ст. на етапі його виникнення. Ситуація з вживанням поняття «русский мир» добре характеризує той початковий синкретичний етап розвитку української національної самосвідомості, коли вона перебувала ще в складі «общерусскости» і коли «паралельність» українського проекту «общерусскому» ще не усвідомлювалася. 2. У ХІХ столітті «русский мир» як поняття на означення осібного, цілісного й нерозчленованого історично-релігійно-національного феномену у межах ідеологічного дискурсу розпочало в Російській імперії своє самостійне існування. І одним із перших, хто почав його широко використовувати був відомий російський історик Микола Устрялов (1805–1870). Саме цей історик став провідником тріади міністра народної освіти графа Сергія Уварова (1786–1855) «православ’я-самодержавство- народність» на рівні тогочасної історичної науки. Вже у своїй докторській дисертації «О системе прагматической русской истории» (1836) він багато разів повторює словосполучення «древний русский мир» [15, с. 15, 17, 76, 81], розуміючи під ним добу Київської Русі. Крім того, М. Устрялов був ще й автором підручників з російської історії для гімназій та повітових училищ, в яких також часто вживав цей термін («Начертание русской истории для средних учебных заведений», перше видання 1839) [16, c. 12]). Отже, під «русским миром» розумівся той початковий період общерусской єдності*, що уможливив її й у всі наступні історичні періоди. Сучасний же для середини ХІХ ст. «русский мир» – це історична єдність східнослов’янських народів («триединая русская нація») та земель їхнього розселення, об’єднаних все тією ж спільною точкою початку – Київською Руссю. У ІІ пол. ХІХ ст. серед російської «читающей публики» цей термін наскільки узвичаївся, що коли в 1859 – на поч. 1863 рр. та у 1871–1880 рр. у Санкт-Петербурзі виходили газети під однаковою назвою «Русский мир», то вже не було потреби в першому номері пояснювати значення їх назв. У тієї групи письменників, істориків, етнографів, що з середини ХІХ ст. об’єднуються під назвою українофілів термін «русский мир» в цілому вживається у звичному «общерусском» контексті, але з точки зору пізнішої перспективи переростання цього руху в політичний самостійницький проект фіксуються й інші його смисли. Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити