Search academic texts

Information × Registration Number 2125U003702, Article popup.category Стаття Title Effectiveness of laparoscopic correction of niche after cesarean section popup.author Гладчук І. З.Рожковська Н. М.Гладчук З. І.Gladchuk I. Z.Rozhkovska N. M.Gladchuk Z. I. popup.publication 01-01-2025 popup.source_user Одеський національний медичний університет popup.source https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18111 popup.publisher Description Частота виникнення ніші після кесаревого розтину (НПКР) становить 25–85% і залежить від багатьох факторів, збільшуючись при кожному повторному кесаревому розтині, що може бути причиною хронічних аномальних маткових кровотеч, тазового болю, субфертильності. Мета дослідження: оцінювання найближчих і віддалених результатів розробленого методу лапароскопічної корекції симптомної НПКР. Матеріали та методи. Під проспективним спостереженням протягом 2022–2024 рр. у клініках Одеського національного медичного університету перебувало 58 пацієнток репродуктивного віку: 28 спостережуваних (основна група) з НПКР і 30 практично здорових жінок того ж віку з рубцем на матці, що звернулися для обстеження з приводу чоловічого фактора неплідності (контрольна група). Проведено комплексне оцінювання рубця на матці, довжини, глибини, ширини ніші та товщини резидуального міометрія за допомогою ультразвукового дослідження. Вивчено гістологічну структуру ендометрія та міометрія. Усім пацієнткам основної групи проведено лапароскопічну істмопластику за розробленою методикою (накладання дворядних окремих вікрилових (2,0) швів із відстроченим зав’язуванням 1-го ряду швів). Результати. Ніша при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні візуалізувалась як дефект міометрія в передній стінці матки трикутної, овальної або неправильної форми, глибиною 6,3 ± 1,6 мм, товщина резидуального міометрія становила від 2 до 4 мм, у середньому 3,0 ± 0,3 мм. Найчастішими симптомами НПКР були: менорагії – 35,7%, міжменструальні кровотечі – 32,1%, перименструальні мажучі виділення – 67,9%, хронічний тазовий біль – 57,1%, дисменорея – 64,3%, диспареунія – 53,6%, хронічні вагінальні виділення – 28,6% і субфертильність – 53,6% випадків. Лапароскопічна істмопластика за розробленою методикою вже через 3 міс. після операції сприяла достовірному зменшенню частоти менорагій у 3,3 раза (p < 0,01), міжменструальних кровотеч – у 3,0 рази (p < 0,01), перименструальних мажучих виділень – у 3,2 раза (p < 0,01), хронічного тазового болю – у 2,7 раза (p < 0,01), дисменореї – у 2,2 раза (p < 0,05), диспареунії – у 2,5 раза (p < 0,05), хронічних вагінальних виділень зі стійким клінічним ефектом через 6 та 12 міс. після операції. Товщина резидуального міометрія після лапароскопічної істмопластики збільшилася з 3,0 ± 0,6 до 4,5 ± 0,4 мм через 3 міс., до 5,2 ± 0,6 мм через 6 міс. і до 5,9 ± 0,5 мм через 12 міс. після лапароскопічного лікування (p < 0,01). Висновки. Лапароскопічна корекція симптомної НПКР за розробленою методикою сприяє зменшенню симптомів аномальних маткових кровотеч, тазового болю, збільшенню товщини резидуального міометрія та покращує частоту настання вагітності в пацієнток із субфертильністю. popup.nrat_date 2025-11-21 Close