Реєстраційний номер
2125U004808, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття, Опубліковано
Назва роботи
МЕТРИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РОЗПАРАЛЕЛЕННЯ РЕНДЕРИНГУ
Автор
Романюк Олександр Никифорович
Бобко Олексій Леонідович
Снігур Анатолій Васильович
Romaniuk Oleksandr Nykyforovych
Bobko Oleksii Leonidovych
Snihur Anatolii Vasylovych
Дата публікації
30-06-2025
Постачальник інформації
"Наукові праці Вінницького національного технічного університету" (Вінницький національний технічний університет)
Першоджерело
https://praci.vntu.edu.ua/index.php/praci/article/view/815
Видання
Вінницький національний технічний університет
Опис
Рендеринг сучасних зображень вимагає значних обчислювальних ресурсів, особливо під час обробки сцен із високою деталізацією, складною геометрією та реалістичним освітленням. У зв’язку з цим актуальним стає використання паралельних обчислювальних методів, які дозволяють суттєво скоротити час візуалізації, підвищити частоту оновлення кадрів (FPS), зменшити енергоспоживання та забезпечити стабільну продуктивність, зокрема у віртуальній і доповненій реальності. У статті проаналізовано основні способи реалізації розпаралелення: за окремими кадрами, об’єктами, фрагментами зображення (тайлами) та на рівні виконання шейдерів. Висвітлено особливості апаратної підтримки таких методів у сучасних графічних процесорах, включаючи SIMD- і SIMT-архітектури.
У результаті проведеного дослідження визначено комплекс показників для оцінювання якості паралельного виконання рендерингу. Запропоновано використовувати низку метрик: частоту кадрів, коефіцієнт прискорення, ефективність масштабування (з урахуванням законів Амдала та Густавсона), ступінь завантаження обчислювальних одиниць, баланс розподілу навантаження між потоками, ефективність управління відеопам’яттю та рівень енергоефективності системи. Для кожного з критеріїв наведено математичні формули та пояснення методів їх визначення, зокрема розрахунок коефіцієнтів нерівномірності навантаження, витрат енергії залежно від якості паралелізації, впливу синхронізації потоків і доступу до спільної пам’яті.
Практична цінність роботи полягає в тому, що запропоновані критерії можуть бути використані для моніторингу продуктивності графічних систем, автоматизованого профілювання рендерерів, вибору оптимальних алгоритмів паралельної обробки та оцінювання ефективності нових апаратних або програмних технологій. Зазначено, що обмеження масштабування обумовлені як особливостями архітектури обчислювальних систем, так і наявністю синхронізаційних затримок. Матеріал статті становить інтерес для фахівців у сфері комп’ютерної графіки, розробників програмного забезпечення для візуалізації, дослідників у галузі цифрової симуляції та обробки зображень у реальному часі.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-20
