Європейський зелений курс: чому бізнесу важливо знати про нього?

Європейський зелений курс: чому бізнесу важливо знати про нього?

7 липня 2020 року відбудеться онлайн-захід на тему «Європейський зелений курс: чому бізнесу важливо знати про нього?».

7 липня 2020 року відбудеться онлайн-захід на тему «Європейський зелений курс: чому бізнесу важливо знати про нього?».

Організатори: Resource and Analysis Center «Society and Environment», Information Center «Green Dossier», Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Під час заходу будуть обговорюватись наступні питання:

– важливість Європейського зеленого курсу для українського бізнесу;

– підтримка ЄС бізнесу, залученого до зелених трансформацій, з боку європейських інституцій;

– спеціальні рекомендації щодо  Європейського зеленого курсу. 

Захід проводиться в рамках проєкту «Європейський зелений курс: можливості та загрози для України», що реалізується ресурсно-аналітичним центром “Суспільство і довкілля” у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та аналітичним центром DiXi Group.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/31UxeZ4, https://bit.ly/2VS3BUB  

Фото: RAC «Society and Environment»

2020-07-06
Share
Новий інструмент моніторингу політики в галузі інтелектуальної власності в умовах COVID-19

Новий інструмент моніторингу політики в галузі інтелектуальної власності в умовах COVID-19

Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент для відслідковування змін політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) в умовах COVID-19, а також заходів, які вживаються державами-членами організації у контексті боротьби з пандемією. 

Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент для відслідковування змін політики у сфері інтелектуальної власності (ІВ) в умовах COVID-19, а також заходів, які вживаються державами-членами організації у контексті боротьби з пандемією. 

Це – ще один крок, зроблений ВОІВ у напрямі збереження ефективної роботи, незважаючи на обставини, спричинені пандемією коронавірусної інфекції. Генеральний директор ВОІВ зазначив, що механізм моніторингу політики у сфері ІВ в умовах COVID-19 – це інформаційна база, за допомогою якої усі зацікавлені сторони зможуть знайти дані про заходи, що впроваджуються світовим співтовариством у контексті адаптації до реалій пандемії COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/2C8diXZ, https://bit.ly/3fbDLCQ

2020-07-06
Share
Міжнародний проект UKRATOP – нові стандарти академічної освіти

Міжнародний проект UKRATOP – нові стандарти академічної освіти

Відбувся новий конкурс студентів КАУ та інших університетів для проходження наукових стажувань на базі IFW Dresden. За його результатами відібрано чотирьох студентів, які у 2020/2021 навчальному році будуть проводити свої наукові дослідження у цьому науковому центрі у рамках реалізації міжнародного проекту UKRATOP. 

Відбувся новий конкурс студентів КАУ та інших університетів для проходження наукових стажувань на базі IFW Dresden. За його результатами відібрано чотирьох студентів, які у 2020/2021 навчальному році будуть проводити свої наукові дослідження у цьому науковому центрі у рамках реалізації міжнародного проекту UKRATOP. 

Це – спільний проєкт Київського академічного університету (КАУ) та одного з найпотужніших дослідницьких інститутів Німеччини, IFW Dresden. Центром проєкту є студенти та аспіранти КАУ, які отримують можливість стажування в Німеччині для проведення наукових досліджень на найсучаснішому експериментальному обладнанні у межах тем своїх кваліфікаційних робіт, що захищаються в Україні. 

Проєкт фінансується Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини (BMBF) та триває з 2018 р. Досвід захистів магістерських дипломів студентами UKRATOP, який відбувається на спільному засіданні українських та німецьких вчених, вже другий рік поспіль демонструє високу ефективність таких стажувань. 

Детальніше: https://bit.ly/31PZGve, https://bit.ly/3izBT8W 

Фото: НАНУ

2020-07-06
Share
Вебінар з питань використання можливостей аналітичної платформи SciVal

Вебінар з питань використання можливостей аналітичної платформи SciVal

8 липня 2020 року для українських науковців відбудеться безкоштовний вебінар на тему «SciVal: Як оцінити результати досліджень у світі даних?». 

8 липня 2020 року для українських науковців відбудеться безкоштовний вебінар на тему «SciVal: Як оцінити результати досліджень у світі даних?». 

Організатор: компанія «Elsevier». 

Під час заходу йтиметься про використання можливостей аналітичної платформи «SciVal» для бенчмаркінгу, стратегічного планування та отримання інформації, важливої для ефективного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю. Зокрема, планується розглянути такі питання:

– як публікації виглядають в контексті обраного напряму досліджень або установи;

– як порівняти результати власних досліджень з іншими вченими;

– як шукати провідні установи чи окремих вчених за обраним напрямом досліджень.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2Z0ZV4X, https://bit.ly/38IDTr3, https://www.elsevier.com/solutions/scival/features

2020-07-06
Share
Вебінар «Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави»

Вебінар «Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави»

8 липня 2020 року в рамках літної серії вебінарів 2020 року від Clarivate Analytics відбудеться вебінар на тему «Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави».

8 липня 2020 року в рамках літної серії вебінарів 2020 року від Clarivate Analytics відбудеться вебінар на тему «Академічна доброчесність – запорука успішного розвитку науки і держави».

Під час вебінару будуть розглянуті три великих блоки питань:

– Наукова етика та академічна свобода: виклики часу та ризики ціннісної трансформації (ризики втрати цінностних етичних орієнтирів університетської науки та освіти в сучасних умовах;  “Каргокульт” символьно-наукометричних оцінок роботи науковців, мотивації до роботи, комерціалізації університетів тощо; досвід НаУКМА у запровадженні міжнародних стандартів та етичних принципів); 

– Академічна доброчесність в університеті: нормативно правове регулювання, технологічні рішення, популяризація (імплементація принципів академічної доброчесності (АД) в освітній та науковий процес; нормативно-правове регулювання, запровадження в дію технологічних рішень, використання академічних інформаційних компетентностей та популяризація принципів академічної доброчесності;  роль бібліотеки університету);

– Академічна етика vs наукометрія (як прискорити публікацію;  скільки авторів може бути у статті; чи додається керівник відділу до статті за замовчуванням; які джерела вказати в переліку літератури; наскільки детально описувати експеримент; які методи статистики використати;   чому необхідно вказувати грантову підтримку;  що таке конфлікт інтересів; як обрати видання для публікації).

Доповідачі: Ярошенко Тетяна Олександрівна, канд.іст.наук, доцент, віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Главчева Юлія Миколаївна, заступник директора науково-технічної бібліотеки, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Тихонкова Ірина Олександрівна, канд. біол. наук, інформаційно-аналітичні ресурси та навчання, Clarivate Analytics.

Для участі у вебінарі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2BVUefG, https://bit.ly/2NHTHjQ 

2020-07-06
Share
Обговорення законопроєкту про регулятора електронних комунікацій

Обговорення законопроєкту про регулятора електронних комунікацій

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації пропонує до громадського обговорення законопроєкт про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку України.

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації пропонує до громадського обговорення законопроєкт про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку України.

Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна подати до 13 липня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/38Afh3E, https://bit.ly/3f5C4Xd 

Фото: Мінцифри

2020-07-06
Share

Українські ЗВО в рейтингу QS

9 червня 2020 року британське рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds опублікувало нову версію свого флагманського рейтингу на 2020/21 навчальні роки (QS World University Rankings 2021). 

9 червня 2020 року британське рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds опублікувало нову версію свого флагманського рейтингу на 2020/21 навчальні роки (QS World University Rankings 2021). 

Для українських вишів цьогорічна редакція стала вже десятою: саме 2011 року перші два українські університети потрапили до рейтингу QS, а QS, у свою чергу, став першим з найбільш авторитетних міжнародних університетських рейтингів, у яких була представлена Україна.

Лідерами цього рейтингу серед країн Східної Європи є країни Балтії та Чехія, де  на кожні 500-700 тисяч населення припадає один університет у QS. За ними слідують Угорщина і Казахстан із показником один університет з QS на кожні 1-1,5 мільйони осіб, Румунія, Польща та Білорусь. Україна має приблизно такий самий показник, як і Туреччина: майже один університет в рейтингу QS на 6 мільйонів осіб. 

До цьогорічного рейтингу за спаданням позиції увійшли:

– Харківський національний університет ім.В.М.Каразіна;

– Національний університет ім.Т.Г.Шевченка;

– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

– Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім.Ігоря Сікорського»;

– Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка». 

Детальніше: https://bit.ly/2YqjJ1shttps://bit.ly/34IvYdc

2020-07-06
Share
Вебінар «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection»

Вебінар «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection»

7 липня 2020 року в рамках літної серії вебінарів 2020 року від Clarivate Analytics відбудеться вебінар на тему «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection».

7 липня 2020 року в рамках літної серії вебінарів 2020 року від Clarivate Analytics відбудеться вебінар на тему «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection».

Під час вебінару будуть розглянуті наступні питання:

– що дає науковцю робота з платформою Web of Science;

– як знайти найцитованіші роботи за обраною темою; 

– визначення найвпливовіших установ, видань, авторів, фондів, що фінансували ці дослідження; 

– збереження історії пошуку та налаштування повідомлень про появу нових документів або цитувань; 

– порівняння можливостей базового та розширеного пошуку;

– робота зі списками літератури та дослідження цитувань. 

Для участі у вебінарі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2BVUefG, https://bit.ly/2BeDccG

2020-07-05
Share
Ініціатива реагування на кризи від ЄС

Ініціатива реагування на кризи від ЄС

Майже 1500 інноваторів з 44 країн, включаючи 27 держав-членів Європейського Союзу, подали заявку на «Ініціативу реагування на кризи», започатковану Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).

Майже 1500 інноваторів з 44 країн, включаючи 27 держав-членів Європейського Союзу, подали заявку на «Ініціативу реагування на кризи», започатковану Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).

Ініціатива виділяє 60 мільйонів євро для забезпечення інноваційних рішень з високим впливом для вирішення безпрецедентних проблем, пов’язаних з пандемією COVID-19.

Для нагородження кращих проектів оголошено гранти. Передбачається, що 60% коштів EIT щодо реагування на кризи будуть надані високоінноваційним стартапам, масштабним компаніям, малим та середнім підприємствам у рамках «Інструменту підтримки венчурного забезпечення». 40% коштів буде виділено на «Проекти пандемічного реагування». Усі заходи щодо реагування на кризу у сфері EIT будуть завершені до кінця 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3dYAhCb, https://bit.ly/3e06o4e 

Фото: ЄС

2020-07-03
Share
Поради від Unicheck

Поради від Unicheck

Sorry, this entry is only available in Українська. При роботі з Unicheck інколи трапляється, що пункти зі списку використаної літератури визначаються текстовими збігами. 

Sorry, this entry is only available in Українська.

При роботі з Unicheck інколи трапляється, що пункти зі списку використаної літератури визначаються текстовими збігами. 

Щоб  запобігти цьому явищу і щоб Unicheck розпізнав список літератури, фахівці рекомендують правильно і чітко позначити його.

Для цього необхідно виокремити початок списку, використовуючи типові фрази для таких випадків. Додатки, доповнення або примітки теж мають бути названі відповідно. Що допоможе системі визначити початок та кінець списку літератури:

– переконатись, що після типової фрази стоїть пробіл або кілька пробілів, нумерований список, пункти починаються з великої літери, а рік у даті публікації 4-х значний;

– не копіювати назви джерел (оскільки разом з текстом копіюється його форматування, що може створювати перешкоди для розпізнавання), а вводити текст вручну;

– постійно використовувати однакові текстові редактори, формати, шрифти тощо;

– впевнитися, що модуль визначення списку літератури увімкнений.

Unicheck пропонує перелік знайомих фраз, якими можна позначати:

– список літератури: «Список використаної літератури», «Список літератури», «Джерела», «Список джерел», «Список використаних джерел», «Бібліографія», «Використана література», «Бібліографічний список літератури», «Бібліографічний список», «Бібліографічний список джерел», «Список посилань», «Список опублікованих праць за темою дисертації», «Перелік використаних джерел», «Список використаних джерел та літератури», «Список використаних джерел та літератури архіви», «Перелік посилань», «Перелік джерел посилань»; 

– частини тексту, який може бути після літератури: «Додавання», «Додатки», «Доповнення», «Долучення», «Примітки», «Глосарій».

Детальніше: https://bit.ly/38oB4uV  

Фото: Unicheck

2020-07-03
Share