Автор: Zero

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено аналітичний огляд «Використання профорієнтації дорослих для кращого відновлення».

Експерти вважають, що відновлення після пандемії COVID-19 призведе до перерозподілу робочих місць між секторами та професіями та необхідності надання професійної орієнтації і поради дорослим, які потребують підвищення кваліфікації чи перекваліфікації. Також криза призведе до несподіваного переходу більшої частини профорієнтації від безпосереднього контакту до дистанційного.

На основі двох проведених опитувань розглядається вплив пандемії COVID-19 на надання профорієнтації для дорослих. Описується вплив пандемії на попит і надання послуг з профорієнтації, документуються зусилля країн з підтримки надання послуг з профорієнтації під час карантину, а також досліджується необхідність розширення масштабів профорієнтації у майбутньому.

Враховуючи важливість профорієнтації для підтримки актуальних навичок працівників і покращання відповідності між попитом та пропозицією навичок, також пропонуються політичні напрямки для покращання його охоплення, використання та якості.

Ключові висновки з питань профорієнтації для дорослих є такими:
– під час пандемії попит на послуги з профорієнтації для дорослих збільшився, особливо для нових безробітних, випускників шкіл та робітників найбільш уразливих секторів;
– більшість країн перейшли на повністю віддалені служби профорієнтації, адаптувавши більшу частину своєї діяльності до нових каналів надання послуг;
– зусилля країн були зосереджені на удосконаленні онлайн-порталів профорієнтації, проведенні чи покращенні дистанційних сесій профорієнтації, підтримці переходу спеціалістів-практиків із профорієнтації на віддалену роботу;
– телефон став найбільш ефективним каналом зв’язку з малоосвіченими та людьми похилого віку, безробітними, мешканцями сільської місцевості.

Документ належить до серії документів «Заходи політики ОЕСР у відповідь на коронавірус (COVID-19)», в якій зібрані дані, аналіз і рекомендації з цілої низки тем, спрямованих на подолання кризи в сфері охорони здоров’я, економіки та суспільства, полегшення координації та сприяння необхідним глобальним діям при розв’язанні цієї величезної колективної проблеми.

Детальніше: https://bit.ly/3L9mAB8, https://bit.ly/36nlyD0, https://doi.org/10.1787/ab7e7894-en

Фото: скріншот

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури оприлюднила останнє видання Доповіді Організації Об’єднаних Націй щодо стану водних ресурсів світу «Підземні води: зробити невидиме видимим».

Видання присвячене питанням, пов’язаним із підземними водами та робить акцент на їх особливій ролі, проблемах та можливостях у контексті оперативного та адміністративного управління водними ресурсами, їх розвитку у глобальних масштабах.

Як відзначається в документі, підземні води, які складають приблизно 99% усієї прісної води, що знаходиться у рідкій формі на планеті, хоча й розподілені нерівномірно по всій земній кулі, володіють потенціалом, який дозволяє суспільству отримувати величезні соціальні, економічні та екологічні вигоди. На підземні води припадає половина об’єму води, яка використовується для побутових потреб населення світу та біля 25% усієї води для іригації 38% зрошувальних земель. Однак, не зважаючи на величезну важливість цього природного ресурсу, його проблематику недостатньо розуміють, внаслідок чого він страждає від недооцінки, безгосподарності та зловживань.

У публікації стверджується, що в умовах зростаючого дефіциту води в багатьох частинах світу величезний потенціал підземних вод та необхідність продуманого управління ними більше не можна ігнорувати.

Ключові висновки дослідження:
– ресурси підземних вод планети являють собою величезний запас прісної води;
– у контексті зростаючого попиту на воду, обмеженості поверхневих водних ресурсів та високого на них навантаження, цінність підземних вод повинна отримувати більше визнання його ресурсом, який впродовж тисячоліть дозволяє процвітати суспільству;
– підземні води залишаються вразливими до надмірної експлуатації та забруднення, можуть підпадати під руйнівний вплив;
– для повного розкриття потенціалу підземних вод знадобляться активні узгоджені зусилля з управління ними та їх використання на основі принципів сталого розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3JA8p87, https://bit.ly/3isWTiT, https://bit.ly/36kKzi0, https://bit.ly/3D6VEiP

Фото: скріншот

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала пропозицію щодо прототипу системи сертифікації Blue Dot Network для економічних, екологічно та соціально сталих, відкритих і прозорих інфраструктурних проєктів.

Прототип системи сертифікації буде апробований у низці інфраструктурних проєктів у різних регіонах і секторах.

Мережа Blue Dot, заснована урядами Австралії, Японії та США, спрямована на підтримку та залучення інвестицій у якісну інфраструктуру і має допомагати у подоланні можливого дефіциту інфраструктурних інвестицій у розмірі 2,5÷3,5 трлн дол. США, прискоренні переходу до глобального нульового рівня викидів.

У всьому світі багато людей, як і раніше, не мають доступу до базової інфраструктури, такої як чиста енергія та вода, медичні послуги та комунікаційна інфраструктура. Інфраструктурні проєкти, розроблені відповідно до Принципів інвестицій в інфраструктуру якості G-20 та іншими відповідними стандартами, зокрема Стандарти діяльності Міжнародної фінансової корпорації, Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств тощо з великою ймовірністю принесуть позитивні результати для суспільства при одночасному зниженні ризиків для інвесторів і зацікавлених сторін.

Мережа Blue Dot покликана допомогти країнам у задоволенні їх основних потреб, надаючи інвесторам, співтовариствам та іншим зацікавленим сторонам надійний сигнал про якість інфраструктурних проєктів.

Мережа Blue Dot націлена на подальше розширення можливостей країн з низьким і середнім рівнем доходу шляхом мобілізації інвестицій у якісну інфраструктуру через добре підготовлені проєкти, розвиток навичок і створення робочих місць на місцевому рівні, а також забезпечення сталого майбутнього. Запропонований дизайн визначає в якості основних такі цінності: ринкові принципи, прозорість, підзвітність, верховенство закону, гендерна рівність, захист прав людини, просування екологічної сталості.

Пропозиція ОЕСР з прототипу мережі Blue Dot являє собою архітектуру мережі Blue Dot, яка містить:
– набір основних вимог, які випливають з міжнародних стандартів, для визначення підстави для видачі сертифікату;
– система бальної оцінки, яка переводить відповідність окремим вимогам в оцінку всього проєкту;
– ефективний і заслуговуючий на довіру процес перевірки відповідності проєкту вимогам.

Для забезпечення достовірності та доказової бази при мінімізації загальних витрат і навантаження на учасників мережа Blue Dot Network буде апробована на проєктах з ряду регіонів Азії, Тихого океану, Африки (на південь від Сахари), Латинської Америки, Близького Сходу.

Мережа Blue Dot може створити глобальне ігрове поле сертифікації проєктів відповідно до загальних вимог до інвестицій у якісну інфраструктуру, вона змінить правила гри для майбутнього інфраструктури.

Детальніше: https://bit.ly/3tzRqNs, https://bit.ly/3L8K35t

Фото: ОЕСР