For educators

26 листопада Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді КСУ Василь Лемак і Олег Первомайський взяли участь у круглому столі «Конституційний діалог: доступність та/або якість вищої освіти». Захід, організований Міністерством освіти і науки України та Конституційним Судом України спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), зібрав представників органів державної влади, наукових кіл та громадськості.

Відкрив захід Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. «Тематикою нашого сьогоднішнього діалогу є доступність і якість вищої освіти. Конституційний Суд України не може залишатися осторонь питань, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку суспільства та держави»,– зазначив у своєму вступному слові Станіслав Шевчук.

Наводячи цитату французького філософа Рене Декарта «Я мислю, отже я існую», Голова КСУ зауважив, що освіта – це один з найдавніших соціальних інститутів,  викликаний потребами суспільства відтворювати, передавати та адаптувати знання. Станіслав Шевчук зазначив, що конституційне право на освіту є одним із найважливіших соціально-культурних прав людини. «Без освіти, яка є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства, не було би держави. Забезпечення та захист конституційних прав і свобод людини й громадянина, зокрема права на освіту, є обов’язком держави. Про це неодноразово у своїх рішеннях наголошував Конституційний Суд України», – підкреслив промовець.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що обговорення питання доступності та якості вищої освіти відбувається через велику суспільну необхідність. На думку Лілії Гриневич, поняття «доступність» та «якість» вищої освіти не повинні бути суперечливими, вони повинні бути взаємодоповнюючими.«Конституція України визначає доступність і безоплатність вищої освіти на конкурсній основі, водночас в умовах прийому ми встановлюємо умови цього конкурсу», – підкреслила Міністр. Вона також додала, що з метою підготовки в нашій країні фахівців високого рівня з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України було запроваджено 150-бальний поріг для медичних спеціальностей на зовнішньому незалежному оцінюванні. Крім того, зазначила Лілія Гриневич, цього року було внесено пропозицію Міністерства юстиції України щодо введення 130-бального порогу для  вступників за спеціальністю «Право». У той же час Міністр зауважила, що на місця державного замовлення на зазначені спеціальності, ми ніколи не мали вступників з менш, ніж 150 балами. «На сьогодні надзвичайно важливо підвищувати якість вищої освіти в Україні. І я сподіваюся, що спільно ми зможемо досягти конструктивної позиції стосовно цього питання», – зазначила Лілія Гриневич.

Підводячи підсумки, заступник Міністра Міністерства освіти і науки України Юрій Рашкевич зазначив, що Міністерство освіти і науки України визначило якість освіти пріоритетом номер один. Поняття «якість», за його словами, включає в себе декілька аспектів, зокрема, це якісний відбір на навчання, якісна система освіти й інші показники. Юрій Рашкевич підкреслив, що Міністерство продовжуватиме працювати у напрямі забезпечення доступності та якості вищої освіти.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-ksu-ta-usaid-proveli-kruglij-stil-konstitucijnij-dialog-dostupnist-ta-yakist-vishoyi-osviti

2018-11-27

2 роки співпраці МОН з компанією Google реалізовано три масштабні проекти: тренінги з цифрової грамотності для вчителів, онлайн-курс із мережевого етикету та безпеки, а також посібник щодо безпеки в Інтернеті. Далі заплановані й інші спільні проекти з впровадження цифрових технологій в освіті. Про це розповів заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба під час “Дня Google в Україні”, який відбувся сьогодні, 22 листопада 2018 року, в Києві.

«Стрімка діджиталізація молоді стала одним з чинників, які спонукали нас до змін  освітньої системи. Зараз ми переходимо від школи тільки знань до школи компетентностей, яка дає дітям конкретні навички й уміння. В цьому нам безперечно допомагає й підтримка та досвід іноземних партнерів, за що ми їм дуже вдячні», – зазначив Роман Греба.

Він також розповів про проекти, які були реалізовані за час співпраці МОН та Google. Так, було розроблено тренінги з цифрової грамотності, учасниками яких стали близько 600 учителів з різних регіонів України. У межах курсу вони дізналися про безпечне використання цифрових технологій під час роботи, основи безпечного використання Інтернету учнями початкових класів тощо. За результатами семінарів учасники склали тест і отримали сертифікати.

Інший проект –  дистанційний курс “Мережевий етикет та безпека”– розрахований і на вчителів, і на учнів та їхніх батьків. Він поділений на кілька тематичних розділів. Наприклад, у розділі “Безпека користування мобільними пристроями” автори пояснюють, чому важливо оновлювати додатки, як розпізнати потенційно шкідливі файли, захистити особисту інформацію на пристрої тощо.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/tri-proekti-z-cifrovoyi-gramotnosti-vzhe-realizovani-razom-mon-ta-google-i-v-majbutnomu-mi-prodovzhuvatimemo-spivpracyu-zastupnik-ministra-roman-greba

2018-11-22

Google допомагатиме МОН впроваджувати цифрові технології в освіту, готовий спільно з Міністерством провести велику міжнародну конференцію, присвячену проблемам діджиталізації в освіті, а також розгляне можливість експертної допомоги під час впровадження сертифікації вчителів. Відповідні переговори між Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та директором з публічної політики та зв’язків з органами державної влади в регіоні Європи, Близького Сходу та Африки Google Дороном Авні відбулися сьогодні, 22 листопада 2018 року, в Києві.

«З кожним роком наші спільні проекти стають дедалі більшими, і ми віримо, що це надзвичайно перспективно – вкладати у вчителів та підлітків. Ми маємо кілька ідей для розвитку нашої співпраці. Зокрема, ми пропонуємо провести в Україні велику міжнародну конференцію, яка розглядатиме питання безпечного Інтернету», – розповів Дорон Авні. Лілія Гриневич зазначила, що МОН готове підтримати проведення цієї конференції, та запропонувала розширити її тематику питаннями діджиталізації освіти. «Це широка проблема, яка активно піднімається у багатьох країнах світу. Гадаю, це приверне увагу та розширить коло присутніх на заході», – відзначила Міністр. Вона також запропонувала компанії співпрацю над вимогами до обладнання шкіл. «Зараз ми готові вкладати ресурси для впровадження сучасних технологій у навчальний процес. Але нам потрібна всебічна та якісна експертиза для того, щоб рекомендувати максимально сучасні та ефективні рішення. Ми прагнемо, аби бюджетні кошти були використані з максимальною для дітей користю, однак самостійно ми не можемо провести експертизу такого рівня», – пояснила Лілія Гриневич.

Представник Google запевнив, що компанія може брати участь у цих процесах і готова до співпраці з МОН у таких напрямах. Сторони також домовилися докладніше розглянути можливості для співпраці під час проведення сертифікації вчителів та підвищення їхньої кваліфікації.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-ta-google-razom-vprovadzhuvatimut-cifrovi-tehnologiyi-v-osvitnij-proces-2019-roku-planuyut-provesti-veliku-mizhnarodnu-konferenciyu-v-ukrayini

2018-11-22

Катар розглядає можливості підтримки реформи освіти в Україні, а також планує надавати стипендії українським студентам для навчання на магістерських та  PhD програмах у катарських вишах. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халілом Аль-Гаджрі сьогодні, 12 листопада 2018 року, у приміщенні МОН.

«Ми зацікавлені в поглибленні співпраці з Катаром у сфері освіти. Що стосується надання нашим громадянам стипендій для навчання – впевнена, що це буде цікавий та корисний досвід для них. Особливо враховуючи, що ви робите наголос саме на магістерські та PhD програми, тобто бакалавратуру вони отримуватимуть в Україні, а надалі зможуть одержувати закордонний досвід. Будь ласка, коли матимете деталі щодо умов надання стипендій – поінформуйте нас, аби ми мали можливість поширити цю інформацію та зробити її доступною для наших студентів», – зазначила Лілія Гриневич.

Посол також розповів, що в межах роботи «Qatar Foundation», що очолюється Її Високістю дружиною еміра Моза бінт Насер аль Міснед, його країна зацікавлена у підтримці  реформи освіти в Україні. «Україна зараз активно рухається в межах реформи освіти. Наразі розглядається можливість підтримки реформи в межах «Qatar Foundation». Якщо можливо, чи не могли б ви надати перелік пріоритетних напрямів, у межах яких ми могли б разом далі працювати», – запитав Гаді Насер Мансур Халіл Аль-Гаджрі.

Лілія Гриневич відзначила, що наразі Україна найбільше зацікавлена в співпраці за двома напрямами – розвиток Національної електронної освітньої платформи та допомога школам, що працюють у «сірій зоні». «Звісно, окремим листом ми ще надішлемо вам офіційний перелік можливих пріоритетів для співпраці», – додала Лілія Гриневич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/z-2019-roku-katar-planuye-nadati-stipendiyi-dlya-navchannya-ukrayinskih-studentiv-na-magisterskih-ta-phd-programah

2018-11-12

Україна отримала окреме вікно для фінансування конкурсів Програми «Еразмус+» у 2019-2020 рр. Додаткове фінансування виділено за напрямом Кey Аction (KA)1 «Міжнародна кредитна мобільність» у розмірі 2,5 млн євро, напрямом Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» у розмірі 2 млн євро, а також півмільйона євро – за напрямом Жан Моне. Таке рішення було прийнято ЄС за результатами розгляду відповідного звернення України.

«Ми дуже раді, що Євросоюз пішов нам назустріч і виділив окреме вікно в «Еразмус+». Це зробили на прохання України. Міністр Лілія Гриневич особисто в Брюсселі зустрічалася з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ханом і запропонувала запровадити цей механізм для нашої держави. Вікно дозволяє мати окремий кошик грошей у межах програми, які йдуть лише для нас. Тобто це дає можливості для фінансування національних проектів у вищій освіті, за які конкуренція буде лише серед ЗВО України, а не серед вишів усієї Європи», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Він також додав, що Україна є однією з найуспішніших країн у сенсі вибраних проектів «Erasmus+» – «Розвиток потенціалу вищої освіти», «Міжнародна кредитна мобільність» та Жан Моне.  «Наприклад, у кредитній мобільності за три роки ми маємо результат – понад 7тис студентів та співробітників університетів взяли в ній участь. Окрім цього, Україна є однією з найпопулярніших країн для кредитної мобільності та посідає друге місце серед 131 країни-партнера. Якщо ми повернемося до результатів конкурсу 2018 року, то за програмою «Еразмус+» за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» ми вибороли 6 проектів, у середньому 1 млн євро кожен, за напрямом Жан Моне – виграли 14 українських проектів з бюджетом у 500 тис євро. Тобто ми говоримо про надзвичайно великі інвестиції, які робить Європейський Союз у розвиток нашого простору вищої освіти як частини європейського простору», – повідомив Юрій Рашкевич.

Потрібно відзначити, що з відкриттям окремого вікна Україна отримала можливість виставити низку пріоритетів до проектів, що фінансуватимуться в межах напряму Кey Аction (KA)2  «Розвиток потенціалу вищої освіти» на 2 млн євро. Основна ціль МОН – визначити ці пріоритети таким чином, щоб вони відповідали потребам тих реформ, які сьогодні тривають у нашій державі. З огляду на це Міністерство обрало такі 2 ключові пріоритети (з числа затверджених Європейською Комісією національних пріоритетів для України на 2018-2020 рр.):

Пріоритет 1. Освіта дорослих (Lifelong learning)

«Відповідно до Закону «Про освіту» ми маємо розробити альтернативні траєкторії освіти впродовж життя, як-то її неформальні та інформальні види. У зв’язку з цим постає питання організації, забезпечення та реалізації відповідного освітнього процесу, а також можливостей визнання його результатів. У межах цього пріоритету заохочуватимуться проекти, які матимуть додану цінність для законодавчих процесів у сфері освіти дорослих, а також сталий вплив на розбудову системи забезпечення неформальної та інформальної освіти на національному рівні», – пояснив заступник Міністра.

Пріоритет 2. Навчання та викладання (Teaching & Learning)

«З огляду на низку освітніх реформ – впровадження інклюзії, підвищення якості вищої освіти, поступову діджиталізацію освіти – нам потрібні фахівці, які зможуть ці зміни втілити. За цим пріоритетом заохочуватимуться саме проекти, які пропонуватимуть оптимальні рішення для розвитку вчительського та викладацького потенціалу», – відзначив Юрій Рашкевич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayina-otrimala-okreme-vikno-erazmus-5mln-yevro-v-mezhah-programi-pide-adresno-dlya-finansuvannya-ukrayinskih-proektiv-u-vishij-osviti

2018-11-08