Інновації ЄС та України

Європейською комісією створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ). 

Європейською комісією створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ). 

Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.

ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.

Детальніше – https://ec.europa.eu/research/eic/index.cfm?pg=home

2019-07-31

2019-07-31
Share

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премії для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи

За роботи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку в лютому присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти.

За роботи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку в лютому присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти.

Премії присуджуються окремим авторам або колективам авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим (не більше трьох осіб). На конкурс не приймаються роботи, які раніше були удостоєні премій, а також збірники наукових робіт різних авторів.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5154

2019-07-31

2019-07-31
Share

«Гроші пішли за дослідженнями» – новий підхід до фінансування і медичної науки

З вересня 2019 року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків. 

З вересня 2019 року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків. 

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОЗ України, надали в Міністерство звіти про наукову діяльність. За цими звітами відповідна Комісія оцінила результати їхньої діяльності. Тепер більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні, які публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Тепер діє алгоритм, за яким перерозподіляється фінансування між закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науковими установами, що належать до сфери управління МОЗ України, відповідно до чітких критеріїв.

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

ефективне використання коштів платників податків;

орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор;

інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;

можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

Звіти закладів оцінює Комісія Міністерства охорони здоров’я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок. До Комісії МОЗ України входять члени Наукової ради Національного фонду досліджень України та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Щоби забезпечити прозорість та об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавався Комісії без вказання назви установи та виконавців.

Інформацію, подану закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідницькими установами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряла Національна наукова медична бібліотека України на прохання МОЗ України, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science.

За новою прозорою системою науковці будуть орієнтуватися на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників візьмуть на роботу керівники установ/закладів, то більше отримає фінансування установа/заклад.

Детальніше – https://bit.ly/2KaWe4b

2019-07-30

2019-07-30
Share

Затверджено 100 сучасних компетентнісних стандартів вищої освіти

Затверджено 100 сучасних стандартів вищої освіти: 73 – бакалавра та 27 – магістра.

Затверджено 100 сучасних стандартів вищої освіти: 73 – бакалавра та 27 – магістра.

«Починається постійна зміна нових технологій, нових матеріалів, нових компетентностей, які від нас очікують роботодавці, від наших випускників, від наших дітей. Тому ми зобов‘язані оновлювати зміст освіти. Таке оновлення змісту йде також у вищій освіті. Я хочу доповісти вам, що нами вже зараз затверджено 100 стандартів вищої освіти, які розроблялися і науково-педагогічними працівниками і, головне, роботодавцями так само», – відзначила Міністр.

Нові стандарти розроблялися з весни 2016 року із залученням понад 800 фахівців з вишів, наукових установ та представників роботодавців. Інноваційність цих стандартів у тому, що вони не визначають конкретні курси, які має прослухати студент, їхні обсяги чи форми контролю. У них закладено лише одне – результат, який студент має досягти після закінчення навчання. Як йти до цього результату – справа вишу та студента.

Завдяки цьому система стає гнучкою, допомагає побудувати роботу так, щоб це враховувало всі сильні сторони та потреби студента. Для університетів – це спосіб досягти більшої автономії, запропонувати більше різнопланових програм.

Загалом наразі розроблено 266 стандартів вищої освіти освітніх ступенів бакалавра, магістра та доктора філософії.

Детальніше – https://bit.ly/2NPw8IOt,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/13/standarti-tablitsya-13-07-2019.docx

2019-07-30

2019-07-30
Share

МОН створило Концепцію розвитку англійської в університетах

МОН затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою на рівні не менш як В1 стане обов’язковою умовою для вступу, В2 – для випуску, частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні «скринінги знань», зокрема, запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалаврату. 

МОН затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою на рівні не менш як В1 стане обов’язковою умовою для вступу, В2 – для випуску, частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні «скринінги знань», зокрема, запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалаврату. 

Однією з основних проблем англійської в університетах Міністр назвала рівень, з яким у виші потрапляють вступники – він надзвичайно різний. Це водночас шкодить обом групам – і студентам з низьким рівнем, які не встигають за програмою й не можуть нормально її засвоювати, так і сильним студентам, які страждають від політики «орієнтації на слабшого». Рішення лише одне – забезпечити вхід на рівні В1 усіх студентів на початку навчання. Ціль – до 2023 року всі студенти мають оволодіти мовою на відповідному рівні. Концепція передбачає, що до 2023 року рівень володіння англійською на рівні В1 буде обов’язковим під час вступу на бакалавра. Це передбачає: проходження обов’язкового «скринінгового» тесту з англійської мови всіма абітурієнтами (наприклад, ЗНО або стандартизовані іноземні тести) з метою встановлення рівня володіння мовою; якщо рівень вступника нижче В1, це не позбавляє його права брати участь у конкурсі на вступ до вищої освіти у звичайному режимі, але такі абітурієнти до початку навчального року (до 1 вересня або до 1 жовтня) повинні пройти мовний інтенсив для досягнення рівня В1.  Забезпечується рівний доступ до цього мовного інтенсиву для досягнення рівня В1 (очний, дистанційний). Через стандарти вищої школи буде прописано вимогу, що обов’язково студент бакалаврату, незалежно від спеціальності, мусить засвоїти іноземну мову на рівні В1+, якщо він хоче отримати диплом. Для старших рівнів – магістри та доктори філософії з академічним компонентом – обов’язковим буде рівень В2. Для заохочення університетів до викладання і студентів до вивчення англійської мови під час бакалаврату концепція передбачає збільшення годин та зміни змісту мовних дисциплін. Планується, що надалі широко використовуватимуть іспити для підтвердження рівня володіння англійської мови на рівні В2. 

Передбачається у короткостроковій перспективі поширити Єдиний вступний іспит (ЄВІ) – тобто “ЗНО в магістратуру” з іноземної мови – на всі магістерські спеціальності для підтвердження рівня B2. Для впливу на зміст англійської мови та компетенції, які викладаються на рівні бакалавра, будуть розроблені докладні специфікації ЄВІ та визначена конкретна програма та структура змісту іспиту. Мета цих змін – стимулювання розвитку повного спектру мовної компетентності та вплив на вивчення англійської мови під час бакалаврату. У середньостроковій перспективі (5-7 років) планується замінити іспит ЄВІ обов’язковим стандартизованим єдиним вихідним (кваліфікаційним) іспитом з англійської мови для всіх студентів бакалаврату.

Окрім цього, аби створити живі стимули для університетів і студентів до підтримки рівня англійської мови на рівні В2 у студентів під час магістратури, концепція пропонує: запровадити оцінювання англійської мови як компонента єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для більшості спеціальностей, у режимі «склав/не склав»; для спеціальностей, для яких не передбачений ЄДКІ, рекомендувати університетам проводити оцінювання володіння англійською мовою під час атестації магістрів. 

Концепція також рекомендує вишам включити оцінювання якості викладання англійської мови окремим пунктом у своїй системі внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, а НАЗЯВО – зробити цей критерій обов’язковою частиною зовнішньої системи забезпечення якості. Заохочуватиметься розвиток безкоштовних он-лайн курсів для самостійного вивчення учнями та студентами англійської мови. Такий формат має стати доповненням до регулярного вивчення мови в школі та університеті, а також для різних рівнів учнів. Ці курси допоможуть студентам, які прагнуть вступити до бакалаврських, магістерських та докторських програм і які повинні досягти певного рівня англійської мови. Ключове – стимулювання викладання закладами вищої освіти фахових дисциплін англійською мовою. Для того, щоб підтримувати рівень володіння мовою, потрібна постійна практика. Університет – єдине місце, де студент може зануритися в англомовне середовище завдяки саме таким програмам. Разом з Британською Радою та іншими партнерами МОН розробив рекомендації для закладів вищої освіти щодо викладання англійської мови у ЗВО в Україні та викладання фахових дисциплін англійською мовою.

Детальніше –  https://bit.ly/2YQUDGz

2019-07-30

2019-07-30
Share

Державні гранти стартапам

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Міністр фінансів України Оксана Маркарова офіційно презентували в UNIT.City державний фонд, спрямований на підтримку та розвиток інновацій.  

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Міністр фінансів України Оксана Маркарова офіційно презентували в UNIT.City державний фонд, спрямований на підтримку та розвиток інновацій.  

Бюджет на гранти та інше фінансування становитиме 390 млн грн. На проекти виділятимуть 25-75 тис. дол. на термін  24 місяці. 

Детальніше – https://bit.ly/2nX3qts, https://bit.ly/2ptOlA1

2019-07-30

2019-07-30
Share

Навчальний портал для дослідників і авторів LibGuides

Став доступним новий навчальний портал для дослідників та авторів LibGuides

Став доступним новий навчальний портал для дослідників та авторів LibGuides

Детальніше – https://bit.ly/2AEwU1R

2019-07-30

2019-07-30
Share

Конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2020-2021 роки

Стартував конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2020-2021 роках, оголошений МОН України та Міністерством науки та вищої освіти Республіки Польща.

Стартував конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2020-2021 роках, оголошений МОН України та Міністерством науки та вищої освіти Республіки Польща.

Конкурс відкритий для будь-яких лабораторій чи науково-дослідних груп ЗВО, науково-дослідних установ та підприємств обох країн, зокрема, молодих вчених і викладачів.

До участі приймаються проєкти відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки:

– комп’ютерні та новітні виробничі технології (лазерні, високоточні, мехатронні, роботизовано, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо);

– енергетичний менеджмент та енергоефективність;

– екологія та управління навколишнім середовищем;

– науки про життя, нові технології, здоров’я та запобігання найрозповсюдженішим хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика;

– нові речовини та матеріали;

– соціальні та гуманітарні науки;

– оборонні технології.

Детальніше – https://bit.ly/2XW02zZ, https://bit.ly/2M2Qv2R, https://bit.ly/2YeYMqU

2019-07-29

2019-07-29
Share

Україна почала співпрацю з пілотним проєктом ЄВРОСОЮЗУ для розвитку проривних технологій та інновацій

Пілотний проєкт Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейська рада інновацій (EIC) створений для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компаній та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень.

Пілотний проєкт Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейська рада інновацій (EIC) створений для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компаній та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень.

Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.

Проєкт об’єднує у собі частину інструментів програми «Горизонт 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти, зокрема:

– Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Бюджет 660 млн євро на 2019-2020 рр.

– Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Бюджет 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.

Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів. Про це йшлося на заході, який відбувся у МОН.

Детальніше – https://bit.ly/2y8YGSZ

2019-07-29

2019-07-29
Share

У МОН відбувся інформаційний захід Європейської ради інновацій

24 липня 2019 р. у Міністерстві освіти і науки відбувся інформаційний захід за участі фахівців Європейської ради інновацій – European Innovation Council (EIC) –  “EIC ROADSHOW”.

24 липня 2019 р. у Міністерстві освіти і науки відбувся інформаційний захід за участі фахівців Європейської ради інновацій – European Innovation Council (EIC) –  “EIC ROADSHOW”.

Обговорювались засади функціонування Європейської ради інновацій, а також практичний інструментарій, який використовується в ЄС для сприяння і стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.

Детальніше –    https://bit.ly/2y8YGSZ

2019-07-28
Share