Наукові установи оцінили за новими правилами

Наукові установи оцінили за новими правилами

Ефективність роботи наукових установ цього року оцінювали за новими правилами з використанням  єдиних прозорих критеріїв, з долученням незалежних експертів.  

Ефективність роботи наукових установ цього року оцінювали за новими правилами з використанням  єдиних прозорих критеріїв, з долученням незалежних експертів.  

За результатами атестації установи відносять до однієї з 4 груп:

  1. Лідери – мають високий рівень ефективності та визнані в Україні та світі. Атестуються на 5 років.
  2. Стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень. Атестуються на 3 роки.
  3. Наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу. Атестуються на 2 роки.
  4. Наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.

Атестацію вже пройшли 176 закладів, з них найкращі результати показали 31. Перша хвиля оцінювання відбулась навесні. Тоді було атестовано 144 наукові установи. У другу, “осінню” хвилю, потрапили 32 заклади. Результати «осіннього» оцінювання затверджені 28 листопада 2019 року під час засідання відповідної експертної комісії.  

За підсумками цьогорічної атестації 176-и установ результати такі:

  • перша група – 31 установа;
  • друга група – 100 установ;
  • третя група – 44 установи;
  • четверта група – 1 установа.

“Зараз ми вперше забезпечили прозоре та незалежне оцінювання роботи наукових установ. Його нарешті проводили не Президії академій наук чи Міністерства, яким підпорядковані ці установи, а спеціальні експертні групи. В основі оцінювання – чіткі кількісні критерії, єдині для всіх: ефективність використання коштів, кадровий потенціал, дослідницька база, публікаційна активність, рівень міжнародної співпраці тощо. Водночас враховувались напрями роботи установ – медичні, військові, природничі, суспільні та інші”, – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює комісію.

“Ми побачили, що результати незалежного оцінювання суттєво відрізняються від оцінювання самими засновниками. І це дуже важливо, адже не можуть всі “бути найкращими”. … Ми маємо підтримувати кращих, і основою для цього буде саме незалежна атестація”, – наголосив Юрій Полюхович.

Цьогоріч атестацію пройшли установи ряду Міністерств та галузевих академій. На наступний рік планується масштабна атестація установ НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/2DywlIo, https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/derzhavna-atestaciya-naukovih-ustanov 

2019-11-30 

2019-11-30
Share
Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

Документ розроблено на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р «Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року».

Мета – створення екосистеми, яка дозволяє інноваторам створювати та впроваджувати (комерціалізувати) власні розробки.

Проєктом передбачається здійснення заходів, спрямованих на: 

– створення сприятливого нормативно-правового поля для розвитку інновацій; 

– розвиток інноваційної інфраструктури; 

– сприяння розвитку інноваційної культури та культури підприємництва, просвітництво у сфері інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– забезпечення надання державної підтримки для здійснення інноваційної діяльності; 

– методичне забезпечення інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– сприяння регіональному інноваційному розвитку; 

– забезпечення комунікації між усіма учасниками інноваційного процесу, сприяння отриманню ними консультаційних послуг та супроводу на усіх етапах інноваційного циклу; 

– забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності; 

– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних, цифровізація; 

– моніторинг стану інноваційної сфери та аналіз результативності реалізації заходів.

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 13 грудня 2019 року.

Детальніше:

https://bit.ly/2Lbd0RX, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-plan-zaxodiv1920.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-zapyska-plan.docx  

2019-11-30 

2019-11-30
Share

Перелік електронних наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук

Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року №32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за №148/21600

Відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року №32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за №148/21600

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua/wp-content/uploads/2019/11/elektronnikh-fakhovikh-vidan-151019.pdf

2019-11-29
Share
Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Пропонуємо Вашій увазі фрагменти публікації.

«… академічна доброчесність — це не лише нульова толерантність до плагіатної діяльності, це ще й боротьба за якість освітянсько-наукового процесу…

Якщо академічний плагіат тексту відносно легко виявити та обґрунтувати, то наукоподібне жонглювання поняттями, псевдонауковість, фальшування, спотворення наукової ідеї — вкрай важко. Тут потрібне усвідомлення науковцями, які готують і захищають “словоблуддя”, цінності фахової репутації та особистої відповідальності за свій підпис під експертним висновком, рецензією, відгуком. Урешті-решт, потрібно, щоб опоненти й члени спеціалізованих учених рад самі були фахівцями належного рівня…

За академічний плагіат текстів несуть особисту відповідальність і здобувач, і його науковий керівник/консультант, і експерти, й опоненти, які читали й оцінювали роботу. І за це бодай теоретично їх можна притягти до відповідальності. 

У випадку з фальшуванням, спотворенням наукових ідей, підходів, з профанацією наукового процесу все набагато складніше. Тут фахово-етичний наголос потрібно одночасно ставити і на особистісній, і на колективній науковій діяльності, і, зрештою, на колективній науковій відповідальності за остаточний результат — надруковану наукову роботу, захищену дисертацію. 

…виникає питання: а ми можемо вже зараз впроваджувати норми академічного життя, аналогічні нормам науково-освітянської спільноти європейських країн? Що ми можемо і маємо позичити з їхнього досвіду, а що нам не підходить? Чому засадничі норми та принципи їхнього життя — наприклад повага до соціально-фахової репутації викладача, науковця, острах втратити її — є важливими для країн ЄС, а в нас не працюють? 

Що і як конкретно робити, щоб репутація науковця, освітянина стала засадою його вдалого соціального життя…? Який власний досвід та якими шляхами і способами маємо формувати, щоб у нашому суспільстві запрацювали норми академічної доброчесності, авторитетами були фахівці…»

Детальніше:  https://dt.ua/SCIENCE/akademichna-mantiya-gologo-korolya-abo-pro-fabriki-disertaciynogo-slovobluddya-330583_.html

2019-11-27
Share
Форум світової освіти 2019 року

Форум світової освіти 2019 року

Форум світової освіти 2019 року «Майбутнє світової освіти: куди ми йдемо?» відбудеться під егідою ОЕСР у Парижі 3-4 грудня 2019 року.

Форум світової освіти 2019 року «Майбутнє світової освіти: куди ми йдемо?» відбудеться під егідою ОЕСР у Парижі 3-4 грудня 2019 року.

Захід збере на своїй площадці світових лідерів бізнесу, освіти, науки для спільного обговорення майбутнього освіти. Будуть надихаючі історії, відкриті дебати і дискусійні групи.

Планується, що учасники матимуть успіх у формуванні нового бачення того, що саме люди повинні вивчати і як це робити. Будуть обговорені принципи проектування систем освіти майбутнього.

Детальніше: https://bit.ly/34tptb1

2019-11-27
Share
Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Спершу у Києві виставку прийматиме Київський національний університет ім. Шевченка, потім – другим містом буде Харківський національний університет (ім. Каразіна).

Харків – місто, де народився видатний дослідник цивілізації майя Юрій Кнорозов. Він вперше дешифрував писемність майя. Потім виставка переміститься до Львова.

Детальніше: https://bitly.su/sPaxQR

Фото: прес-служба ХНУ

2019-11-27
Share
Державні стипендії для освітян

Державні стипендії для освітян

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

Наразі розмір стипендії складає 1,5 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність. Із 1 грудня 2019 року така сума становитиме 2457гривень.

Станом на 1 листопада 2019 довічні стипендії отримують 159 осіб, стипендії терміном на два роки – 129.

Стипендіатами можуть стати науковці, педагоги та науково-педагогічні працівники, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та освіти, а також сумлінно виконували свої професійні обов’язки. Під час відбору кандидатів враховується їх наукові публікації, підручники, наявність державних нагород та почесних звань.

Детальніше: https://bitly.su/Po3vPR

2019-11-27
Share
ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Найбільше у ТОП-20 вишів з Києва – 7. Серед регіональних, окрім харківських, три з Дніпра, два – зі Львова, по одному – з Одеси, Сум, Ужгорода, Чернівців. 

«Цього року ми зробили такий собі ТОП-20 університетів, які за останні 3 роки отримали найбільше державних коштів на науку. Йдеться про ті кошти, які вони одержують від МОН за результатами конкурсу наукових проектів. Це – найвищий показник серед регіональних вишів», – повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

«Зараз ми говоримо саме про конкурсне фінансування, адже, на жаль, університетська наука в Україні досі фінансується тільки за конкурсами. З наступного року кращі наукові напрями у вишах мають отримати ще й базове фінансування. У бюджет ми для цього заклали 400 млн грн», – наголосив перший заступник Міністра.

Детальніше: https://bitly.su/vjGGOiix, https://bit.ly/34BMBo9

Фото: прес-служба ХПІ

2019-11-26
Share
Семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність»

Семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність»

3 грудня 2019 року у Державній науково-технічній бібліотеці України відбудеться семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність».

3 грудня 2019 року у Державній науково-технічній бібліотеці України відбудеться семінар на тему «Публікації в міжнародних виданнях: міфи та реальність».

Під час семінару обговорюватимуть технічні та наукові критерії якості наукового видання, наукометричні показники (імпакт фактор, квартиль, індекс оперативності, Eigenfactor, індекс Гірша), зміст публікаційного процесу, види рецензування, причини відхилення статей,  формати публікацій, можливість безкоштовної публікації статей, тощо. Тихонкова Ірина, к.б.н, інформаційно-аналітичні ресурси та навчання Clarivate Analytics розповість учасникам, як підібрати якісне видання, перевірити індексацію і не потрапити до хижацьких видань, чи можна вплинути на показники цитування і що можуть зробити автори для популяризації своїх  здобутків.

Детальніше: https://bitly.su/Uvwcl66Y

Фото: ДНТБ

2019-11-26
Share
Європейський форум забезпечення якості EQAF – 2019

Європейський форум забезпечення якості EQAF – 2019

21-23 листопада 2019 року у Берліні на базі Берлінського технічного університету відбувся Європейський форум забезпечення якості (EQAF). Це – найбільш впливова та масштабна подія з питань якості вищої освіти у Європі, що проводиться Е4 (EUA, ENQA, EURASHE, ESU) вже 14 років поспіль. 

21-23 листопада 2019 року у Берліні на базі Берлінського технічного університету відбувся Європейський форум забезпечення якості (EQAF). Це – найбільш впливова та масштабна подія з питань якості вищої освіти у Європі, що проводиться Е4 (EUA, ENQA, EURASHE, ESU) вже 14 років поспіль. 

Форум є платформою для дискусій, професійного розвитку та обміну досвідом щодо забезпечення якості вищої освіти. Цього року EQAF-2019 об’єднав близько 500 учасників з 59 країн світу. Основними темами обговорення були вплив системи вищої освіти на суспільство та роль системи забезпечення якості у соціальній залученості університетів, їх відповідності зростаючим суспільним інтересам. 

Вимоги суспільства до закладів освіти дедалі стають складнішими, а зовнішня та внутрішня системи забезпечення якості сприяють широкому залученню усіх зацікавлених сторін до освітнього процесу, проведенню якісних наукових досліджень, впровадженню інновацій в освітню діяльність та її інтернаціоналізації. 

Детальніше: https://bitly.su/vWli79E, https://eua.eu/events/33-2019-european-quality-assurance-forum.html

Фото: НАЗЯВО

2019-11-26
Share